Особливості психологічного захисту у розумово відсталих підлітків

Під час негативних, напружених ситуацій у кожної людини включаються механізми психологічного захисту з метою усунути або звести до мінімуму травмуючі його переживання. Проблема використання психологічного захисту в стресових ситуаціях вивчена слабо. Особливо це стосується розумово відсталих підлітків, оскільки інтелектуальне недорозвинення, особливості емоційно-вольової сфери, специфічні соціальні чинники підвищують їх психологічну вразливість і змушують більш інтенсивно використовувати в своїй поведінці механізми психологічного захисту. Крім того, труднощі дослідження захисної поведінки у підлітків з розумовою відсталістю пов`язані з відсутністю адекватних психодіагностичних методик, оскільки існуючі методики розроблені стосовно до осіб з непошкодженими розвитком.

Метою дослідження було вивчення механізмів психологічного захисту у підлітків з легким ступенем розумової відсталості. Для цього була використана методика "Індекс життєвого стилю", що базується на псіхоеволюціонной теорії R. Plutchikа і структурної теорії особистості H. Kellermanа, адаптована нами з урахуванням особливостей розумово відсталих підлітків. Застосовували методику експертної оцінки "Оцінка захисних механізмів у підлітків з легким ступенем розумової відсталості" - в якості експертів виступали класні керівники. Результати дослідження показали, що підлітки з розумовою відсталістю частіше, ніж їхні здорові однолітки, вдаються до механізмів захисту за типом "заперечення", "витіснення", "компенсація", "реактивне освіту" в порівнянні з підлітками, які мають нормальний розвиток. "Ступінь напруженості захисту" у таких підлітків виявилася також вище. Експерти відзначають у підлітків з розумовою відсталістю достовірно частіше звернення до "витіснення" і достовірно рідше до "проекції" і "інтелектуалізації". Для розумово відсталих підлітків характерно більше, ніж для підлітків з нормальним рівнем розвитку, використання найменш адаптивних механізмів психологічного захисту, що ускладнюють усвідомлення внутрішньоособистісних проблем. У цей період відбувається усвідомлення і сильне переживання психічного порушення, і механізми захисту "заперечення" і "витіснення", мабуть, сприяють збереженню самооцінки у підлітків. Інтенсивне використання механізму захисту "компенсація" дозволяє розумово відсталим учням також захищатися від комплексу неповноцінності шляхом присвоєння собі властивостей, достоїнств, поведінкових характеристик іншої особистості. "Реактивний освіта" часто ототожнюють з гіперкомпенсацією. Розумово відстала підліток намагається всіма способами запобігти вираз якихось неприйнятних для нього вчинків або думок в зв`язку з інтелектуальним недорозвиненням шляхом перебільшеного розвитку протилежних прагнень.

Таким чином, вираженість механізмів психологічного захисту у розумово відсталих підлітків є більш різноманітною і поліморфної, що пов`язано з розвитком компенсаторних реакцій при порушенні інтелекту. При цьому вони частіше використовують менш адаптивні механізми психологічного захисту в порівнянні з підлітками з нормальним розвитком.

Отримані результати дослідження дозволяють правильно оцінювати і коригувати індивідуальні особливості захисного поведінки розумово відсталих підлітків з метою найбільш ефективної соціальної адаптації таких підлітків.

Лясіна Е. С.