Механізми психологічного захисту у неповнолітніх з деструктивною поведінкою

Останнім часом збільшилися випадки суспільно небезпечних діянь, скоєних неповнолітніми. Працівниками Державтоінспекції зафіксовано велику кількість розладів у вигляді деструктивної поведінки. Така поведінка, характеризується домінуванням агресивного в фізичному або вербальному плані поведінки, зазвичай спрямована проти дорослих. Деструктивна поведінка може носити форму хуліганства, фізичної агресії і жорстокості по відношенню до молодших дітей і одноліткам.

У зв`язку з цим особливої актуальності набуває вивчення у даній категорії осіб механізмів психологічного захисту, в рамках процесу подолання стресу. Захисні механізми починають діяти, коли досягнення мети нормальним способом неможливо. Це знаходить своє відображення в формах поведінки, які не враховують цілісної ситуації, діях "напролом". Результатом цього буває невроз, патохарактерологические розлади і суб`єктивне часткове поліпшення ціною погіршення всієї ситуації.

З метою дослідження особливостей впорається поведінки, механізмів психологічного захисту у неповнолітніх нами було проведено порівняльний аналіз чотирьох груп випробовуваних середній вік 13 років, чоловічої статі. До першої групи увійшли 35 підлітків-правопорушників, які навчаються в спец.школе закритого типу, в другу - 35 підлітків з розладом у вигляді деструктивної поведінки. Третю групу склали 35 підлітків школи № 9 Василеостровского району 10-11 років, четверту - 35 підлітків школи № 9 Василеостровского району 12-15 років:

Використовувалися методи, спрямовані на вивчення механізмів психологічного захисту, копінг-стратегії, типу поведінки в конфлікті, особливостей емоційно-вольової сфери, проявів агресивності і ворожості в групах підлітків з деструктивним, протиправним і нормативною поведінкою.

Для порівняння одержуваних даних використовувалися наступні статистичні процедури. 1. Первинна статистика: обчислення середніх, визначення нормального розподілу- 2. Кореляційний аналіз.

Отримані результати дозволяють зробити наступні висновки.

1. Підліткам з деструктивною поведінкою і підліткам-правопорушників більш властиві такі малоефективні механізми психологічного захисту як заміщення, заперечення, регресія.

2. Провідними механізмами психологічного захисту у молодших підлітків контрольної вибірки є регресія і заперечення. У підлітків з нормативною поведінкою 12-15 років, переважають такі механізми психологічного захисту як раціоналізація і проекція.

3. Для підлітків з деструктивною поведінкою і підлітків-правопорушників характерна модель пасивного, малоефективного впорається поведінки, на що вказує переважання такої копінг-стратегії, як уникнення.

4. У підлітків-правопорушників переважання таких видів прояви агресивності, як образа і підозрілість, фізична агресія, а також наявність високого показника індексу ворожості вказує на готовність до прояву негативних почуттів при найменшому порушенні і роздратований.

5. Для підлітків з деструктивною поведінкою характерно переважання почуття провини, що може свідчити про наявність аутоагресивних тенденцій.

6. Найбільші труднощі в регуляції своєї поведінки деструктивні підлітки відчувають у зв`язку з високим рівнем імпульсивності, зниженої здатності до вольової регуляції і високим показником схильності до ризикованої поведінки.

7. Підліткам, що характеризується деструктивною поведінкою властиві регресивні тенденції, так як вони використовують в скрутних життєвих ситуаціях механізми психологічного захисту і копінг-стратегії, властиві більш молодшому віку нормативних підлітків.

Отримані дані могли б бути корисні для розробки найбільш ефективних методів психологічної роботи з неповнолітніми на самих ранніх стадіях виникнення у них труднощів в соціально-психологічної адаптації, а також для зниження числа рецидивів протиправного і злочинної поведінки в подальшому.

Гулідова Т.В., Горбатов С.В.