Особливості впорається поведінки неповнолітніх злочинців

Одним з термінів, що характеризують вчинення агресивно-насильницьких дій, спрямованих проти особистості, зокрема вбивств, є деструктивна поведінка. На нашу думку, під деструктивним слід розуміти поведінку, результатом якого є заподіяння шкоди собі, іншим людям, живий або неживої природи. Важливою особливістю деструктивної поведінки є його, безумовно, руйнівна спрямованість. Характерно, що New Webster`s Dictionary визначає термін "Деструктивний" саме як "має тенденцію до руйнування і знищення". Тут руйнування не є деяким проміжним етапом до досягнення конструктивної мети або шляхом до творення чогось.

Деструктивна поведінка може розглядатися з точки зору результату, кінцевого продукту, тобто заподіяної шкоди, і як певний процес, обумовлений багатьма причинами, що має свій початок і завершення. При розгляді руйнування як процесу необхідно відзначити, що воно перш за все пов`язано з певним станом суб`єкта, який обмежує її здатність контролювати і регулювати своє актуальне поведінка.

Найбільш прийнятним для аналізу проблем регуляції поведінки неповнолітніх в скрутних життєвих ситуаціях, на наш погляд, виявляється поняття "впорається поведінки". У контексті психології совладаніе - це перш за все оволодіння своєю поведінкою, своїми діями і станами в критичних ситуаціях, тобто процес регуляції поведінки при подоланні життєвих труднощів.

Так, Ф.Е.Василюк при розгляді процесу переживання критичних ситуацій, куди крім стресу можна віднести фрустрацію, конфлікт і криза, основною функцією совладания справедливо вважає контроль задоволення потреб і імпульсів, утримання суб`єкта від регресу і накопичення індивідуального досвіду совладания з життєвими проблемами. Таким чином, використання поняття "впорається поведінки" дозволяє розширити діапазон критичних ситуацій, зробити основний акцент на проблемі регуляції поведінки, а зокрема, і вольової саморегуляції, що імовірно є найбільш слабкою ланкою в ланцюзі чинників, що забезпечують успішність соціальної адаптації неповнолітніх.

З метою дослідження особливостей впорається поведінки у неповнолітніх нами було проведено порівняльний аналіз двох груп випробовуваних, середній вік 16,9 років. До першої увійшли 72 людини чоловічої статі, які вчинили агресивно-насильницькі злочини і відбувають покарання в колонії, а також знаходяться в спеціальних навчальних закладах закритого типу і спеціальному приймальнику-розподільнику для неповнолітніх правопорушників. До другої увійшли 80 осіб правопослушних неповнолітніх - учнів ліцеїв і шкіл Санкт-Петербурга.

Використовувалися методи, спрямовані на вивчення копінг-поведінки, психологічного захисту, фрустраційної реакцій, стратегій поведінки в конфліктній ситуації, регуляційних-вольових особливостей і властивостей емоційної сфери піддослідних.

Для підлітків, які вчинили агресивно-насильницькі злочини, характерна модель пасивного, дисфункционального, неадаптивного копінг-поведінки. Вони мають проблеми в стильової саморегуляції поведінки, страждають в основному процеси моделювання ситуації і оцінка результатів діяльності. Злочинці значимо частіше використовують такі види психологічного захисту, як витіснення, регресія, заміщення і реактивні освіти, що вказує на недостатній рівень розвитку особистості. Неповнолітні злочинці характеризуються наявністю порушень в емоційному регулюванні поведінки, їм властива підвищена імпульсивність і емоційна збудливість, схильність до аффективному реагування.

Порівняльний аналіз двох груп випробовуваних дозволив прийти до висновку про те, що неповнолітні, які характеризуються деструктивною поведінкою, які вчинили агресивно-насильницькі злочини, в першу чергу відрізняються від своїх правопослушних однолітків дефектами в регуляції поведінки. Вони виявляються більш уразливими при зіткненні з життєвими труднощами, і навіть незначний за інтенсивністю стрес може призводити до порушення контролю і регулювання актуального поведінки, що в свою чергу сприяє вчиненню злочинів проти особистості.

Шукайло В.В., Горбатов С.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!