Психологічний захист і совладаніе особистості в різні періоди дорослості

Нами зроблено дослідження вікових відмінностей у використанні механізмів психологічного захисту і стилів копінг-поведінки. Тенденції розвитку сучасної науки вказують на змістовну близькість цих феноменів. На будь-яку стресову ситуацію, що порушує внутрішній гомеостаз, особистість реагує або несвідомими адаптивними реакціями, або адаптивними діями, цілеспрямованими і потенційно усвідомленими. У першому випадку маються на увазі механізми психологічного захисту, в другому мають місце копінг-стратегії.

Раніше проводилися наукові дослідження, що стосуються вікової динаміки психологічного захисту і впорається поведінки. У числі таких робіт - вивчення совладания в дитячому віці (І. М. Нікольська, Р. М. Грановська), психологічний захист і совладаніе у підлітків, в юнацькому віці (Т. Л. Крюкова, Л. Ю. Субботіна), совладаніе на пізніх етапах онтогенезу (Л. І. Анциферова, Е. В. Харитонова) і ін. Вивчення особливостей захисного поведінки і подолання дорослої людини методом лонгитюда проводилося Вейлант (1977), МакКрей (1989), автори прийшли до висновку, що вікові зміни присутні, але вони не такі явні.

Метою нашої роботи стало виявлення відмінностей в психологічному захисті і совладания людини в різні періоди дорослого віку. У дослідженні взяло участь 289 чоловік у віці від 17 до 60 років, з них: 168 чоловіків і 121 жінка. Поділ випробовуваних здійснювалося за трьома віковими групами: юнацький вік - 17-21 рік (чоловіки), 16-20 років (жінки) - середній вік: перший період - 22-35 років (чоловіки), 21-35 років (жінки) - другий період - 36-60 років (чоловіки), 36-55 років (жінки), даний варіант розподілу дорослості для дослідницьких вибірок запропонований В. Н. Дружиніна, (1997).

На аналітичному рівні порівняння результатів виявилося значуще переважання у осіб юнацького віку впорається стилю уникнення, відволікання (p lt; 0,05) і захистів по типу компенсації, заміщення, інтелектуалізації (p lt; 0,05), проекції (p lt; 0,001) в порівнянні з першою групою середнього віку. Ймовірно, в юності особистість схильна несвідомо відкидати власні неприйнятні почуття і приписувати їх іншому. В цьому випадку перекладається відповідальність за неприємні відчуття на зовнішні обставини. У перший період середнього віку особистість більш схильна використовувати емоційний стиль подолання (p lt; 0,01). При порівнянні груп юнацького віку і другого періоду середнього віку було виявлено ряд значних відмінностей: проекція, соціальне відволікання (p lt; 0,05), компенсація (p lt; 0,01), заміщення (p lt; 0,001) виявилися характерні для юнацького віку, тоді як відволікання, загальна напруженість совладания (p lt; 0,05), емоційно-орієнтований стиль були затребувані людьми в групі після 36 років. Регулювання власних переживань, підтримання емоційного гомеостазу, ймовірно, стає більш значущим для особистості при переході від юнацького віку до зрілості. У двох групах середнього віку, перша представлена заміщенням (plt; 0,01) і реактивним освітою (p lt; 0,05), друга - проекцією (p lt; 0,05), загальною напруженістю совладания (p lt; 0,01), емоційно-орієнтованим копінг, відволіканням, запереченням (p lt; 0,001).

Таким чином, можна зробити висновок про те, що хоч і при низькому рівні значущості з віком відбувається збільшення як загальної впоратися здатності особистості, так і емоційно-орієнтованого подолання зокрема. У механізмах психологічного захисту більш неясна картина, можна лише сказати, що значимо знижується заміщення і компенсація, тоді як нестабільними залишаються захисту за типом проекції, заперечення, загальний показник психологічного захисту має тенденцію до зниження, але значущих відмінностей не виявлено. На структурному рівні аналізу результатів найменшу кількість кореляцій між окремими механізмами психологічного захисту і стилів совладания виявилося в юнацькому віці, в першому періоді середнього віку відбувається різке збільшення кількості та сили зв`язків між показниками захисного і впорається поведінки. Ми припускаємо, що це може бути пов`язано з активною реалізацією задумів, планів, цілей, поставлених в юності. Ці умови ставлять в ситуацію підвищених вимог до адаптаційних можливостей людини, а отже, сприяють інтеграції компонентів захисної системи особистості. У другому періоді середнього віку кількість і сила зв`язків поступово знижується.

Лапкина Е. В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!