Впорається поведінки підлітків з різним рівнем суб`єктності

Суб`єктний підхід, що розвивається в сучасній вітчизняній психології, передбачає аналіз способу існування людини з позиції його довільної, свідомої і цілеспрямованої активності (С. Л. Рубінштейн, А. В. Брушлинский, К. А. Абульханова, В. В. Знаків, Е. А. Сергієнко та ін.). Дослідниками відзначається принципова новизна цього підходу, яка полягає в значному розширенні уявлень про зміст активності як чинника детермінації психіки, в переході від мікросемантіческого до макроаналітіческому методу пізнання психічного, а також в цілісному, системному характері дослідження динамічного, структурного і регулятивного планів аналізу суб`єкта (Знаків, 2005). У ряді робіт, виконаних в рамках суб`єктного підходу, в якості інтегральної характеристики суб`єкта формулюється властивість суб`єктності. Суб`єктність виступає як здатність самому ініціювати активність на основі внутрішньої мотивації, породжувати руху і дії. Багатьма вітчизняними дослідниками також обґрунтовується континуальний принцип до розвитку суб`єктності (на противагу Акмеологическое) і виділяються рівні розвитку суб`єкта (Е. А. Сергіенко- В. В. Селіванов та ін.). Рівневий підхід, зокрема, дозволяє не протиставляти суб`єкта всім іншим підструктурам властивостей людини (наприклад, особистості та індивідуальності), а також не розділяти людей на суб`єктів і "досуб`ектов" або "асуб`ектов", а уявити розвиток суб`єкта як безперервний процес його дозрівання і різні способи його існування.

Суб`єктний підхід як методологічний принцип стає все більш затребуваним різними науковими напрямками. Одним з таких напрямків є дослідження впорається поведінки. Впорається поведінки в рамках суб`єктного підходу розглядається як свідома і цілеспрямована активність, спрямована на подолання важких життєвих ситуацій і обставин. З точки зору Т. Л. Крюкової, впорається поведінки - це свідома поведінка, "дзеркало суб`єктної активності людини", а не пасивне відображення якостей особистості і особливостей життєвої ситуації (2008, с. 57). Континуальний принцип в оцінці активності суб`єкта дозволяє виділити різні рівні совладания і включити в структуру впорається поведінки як базовий його рівень психологічні захисні механізми, які також, як і копінг-стратегії, мають на меті адаптацію людини до навколишнього середовища, але, на відміну від останніх, усвідомлюються людиною. Відомо, що психологічні захисту присутні в абсолютної більшості людей, незалежно від того рівня суб`єктності, який ними досягається. Формуючись раніше, ніж копінг-стратегії, психологічні захисні механізми присутні і у всіх актах совладания, хочемо ми того чи ні. Можливо, що психологічні захисні механізми створюють "ґрунт", на якій легше утворюються ті чи інші способи совладания як свідомі установки на взаємодію з важкими життєвими обставинами.

Один з найбільш драматичних вікових періодів становлення суб`єктності і впорається поведінки - це підлітковий і юнацький вік. Дослідниками обґрунтовується припущення, що підлітковий вік є сенситивним для розвитку суб`єктності особистості. За даними М. А. Щукіної, "саме в межах даного віку відбуваються вирішальні зміни, що задають індивідуально характерну для кожної особистості структуру суб`єктності і найбільш значні в межах життєвого шляху зрушення в розвитку суб`єктності особистості" (Щукіна, 2004, с. 140). Дослідниками показано, що "позитивна динаміка впорається поведінки суб`єкта полягає в збільшенні з віком продуктивних (орієнтованих на дії з вирішення важкої ситуації) і зниженні непродуктивних стилів і стратегій подолання (деструктивних форм розрядки). Зниження рівня суб`єктності призводить до зростання непродуктивного совладания, або несовладанія з важкою ситуацією "(Крюкова, 2008). Однак, досліджень взаємозв`язку копінг і захисних механізмів у індивідів з різним рівнем суб`єктності в літературі практично не представлені.

На результатах, отриманих нами при дослідженні особливостей совладания у підлітків з різним рівнем суб`єктності, зупинимося більш детально. Для виявлення рівня суб`єктності використовувався опитувальник "Рівень розвитку суб`єктності особистості" (УРСЛ) М. А. Щукіної (2004). Для дослідження впорається поведінки - опитувальник способів совладания (WCQ, The Ways of Coping Questionnaire), Р. Лазаруса і С. Фолкмана і методика "Індекс життєвого стилю" (Life Style Index) Р. Плутчика і ін. Вибірка складалася з учнів 9-10 -х класів (вік 14-16 років) шкіл Санкт-Петербурга в кількості 213 осіб.

Спочатку ми думали, що підлітки з більш високим рівнем суб`єктності мають відповідно і більш сформовану систему подолання з переважним використанням конструктивних стратегій з менш вираженими психологічними захистами, а також, що їх система усвідомленого опанування будується на опозиції несвідомим поведінковим установкам. Для перевірки цієї гіпотези за допомогою кластерного аналізу вибірка була поділена на три підгрупи (кластера) за загальним показником рівня розвитку суб`єктності особистості. Перший кластер склали випробувані з низьким рівнем суб`єктності (70 чол.), Другий - із середнім (68 чол.), Третій - з високим рівнем (75 чол.).

У дослідженні отримані були наступні результати.

1. Якщо за рівнем і характером використання копінг-стратегій, дійсно, підлітки з більш високим рівнем суб`єктності відрізняються більш конструктивними і ефективними способами поведінки, то стосовно механізмів захисту результати подаються не такими однозначними. З одного боку, вони достовірно рідше вдаються до використання таких примітивних захисних механізмів, як заміщення і регресія, досить несприятливих для оптимальної соціалізації, проте достовірно частіше - до механізму заперечення. Тобто вони просто не сприймають інформацію, яка загрожує їх самоповазі, соціальному престижу, їх уявленням про інших. І хоча відомо, що механізм заперечення сприяє благополучній адаптації особистості (напр .: Ісаєва, Вассерман, 2004), він все-таки залишається одним з найбільш примітивних і незрілих способів реагування. У цих підлітків також значимо частіше представлена інтелектуалізація. Інтелектуалізація, будучи захисним механізмом особистості, в юнацькому віці все-таки характеризує її розвиток і ускладнення. Загальна напруженість захисних механізмів у всіх кластерних групах значимо не відрізняється.

2. У групі з високим рівнем суб`єктності відзначається більш високий рівень свідомості впорається поведінки. Це проявляється збільшенням загальної кількості зв`язків з показниками суб`єктності (від 15 до першої групи до 30 в третій), а також системоутворюючою роллю фактора опосередкування (усвідомленості) в групі з високим рівнем суб`єктності, яка виявляє позитивні зв`язку з найбільш конструктивними стратегіями. Даний результат цілком очікуємо і не вимагає додаткових пояснень.

3. Цілісна система совладания з труднощами у підлітків з високим рівнем суб`єктності стає все більш інтегрованою (загальна кількість зв`язків збільшується від 14 до кластерної групі з низькою суб`єктність до 33 - в групі з високою). З одного боку, це свідчить про те, що відбувається інтеграція свідомих і несвідомих механізмів, з іншого - що несвідома складова поведінки в міру зростання суб`єктності все більш визначає усвідомлені дії. Тобто усвідомлені стратегії в найбільшою мірою детерміновані несвідомими захисними механізмами саме у високо суб`єктних підлітків.

Таким чином, наше дослідження показало, що суб`єктність тісно пов`язана зі структурою впорається поведінки, проте ці зв`язки не такі однозначні, як це уявлялося раніше.

Дерманова І. Б., Ануфріюк К. Ю.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!