Интернальность як регулятор механізмів психологічного захисту

Основою і джерелом розвитку суб`єкта є його власна активність, спрямованість якої визначається смисловим, упередженим ставленням до дійсності. Така активність дає людині можливість бути суб`єктом соціальних відносин, тобто їх ініціатором і "керуючим" на противагу існуванню в суспільстві як об`єкт соціальних впливів. Прояв активності в ранньому юнацькому віці припадає на період вибору шляху життєвого і професійного самовизначення в наповненій екстремальними обставинами сучасної соціально-економічної ситуації, що в свою чергу може вплинути на силу і спрямованість її прояви. Одні старшокласники вибирають активне життя, намагаючись реалізувати себе, інші споглядають йдуть повз можливості.

Критерієм прояви суб`єктності, в рамках нашого дослідження, служили показники локусу контролю особистості. Метою даного дослідження є виявлення схильності підлітків з різним локусом контролю до певної захисної реакції. У дослідженні брали участь підлітки обох статей від 15 до 17 років. Загальна сукупність вибірки склала 148 осіб. Нами було припущено, що становлення внутрішнього локусу контролю зменшує ймовірність прояву захисної поведінки. У дослідженні були використані методика "Локус контролю" Е.Г.Ксенофонтовой і тест-опитувальник "Індекс життєвого стилю" Р.Плутчіка.

У проведеному дослідженні було встановлено, що 81,8% старшокласників не бачать зв`язку між своїми діями і значущими для них подіями їхнього життя, не вважають себе здатними контролювати їх розвиток і вважають, що більшість з них є результатом випадку або дій інших людей, що вказує на недостатньо розвинені передумови суб`єктності. Багато старшокласників (76,4%) переконані в нерозумності, непотрібності і безглуздості здійснення активності, яка, на їхню думку, не здатна ні в якому разі привести до позитивного результату. У 63,5% випробуваних немає готовності до самостійного планування, здійснення діяльності та відповідальності за неї. Недостатньо розвинені передумови суб`єктності проявляються і у юнаків, і у дівчат, але юнаки в порівнянні з дівчатами мають більш розвинену суб`єктну позицію.

Юнаки більш схильні в порівнянні з дівчатами судити про своє локус контролю виходячи з особистого досвіду. Дівчата більш залежні від інших і не здатні змінити характер свого спілкування з ними, вони вважають себе менш компетентними в міжособистісному спілкуванні. Юнаки більш інтернальність в сфері сімейних відносин.

Результати кореляційного аналізу, по Пирсону, показали наявність достовірних зв`язків між локусом контролю та механізмами психологічного захисту (при p lt; 0,05). У респондентів виявлено, що захисні механізми особистості негативно корелюються з показниками інтернальності і позитивно з показниками екстернальністю.

Значить, юнаки і дівчата, які вважають, що більшість важливих подій в їх житті були результатом їх власних дій і що вони можуть ними керувати, і, отже, відчувають свою власну відповідальність за ці події і за те, як складається їхнє життя в цілому, менш схильні до захисних реакцій. У той час як екстернальність сприяє активізації механізмів захисту.

Таким чином, інтернальність є істотним регулятором поведінки. Крім того, ймовірність прояву молодими людьми суб`єктності може зрости, якщо у них будуть можливості адекватно оцінювати себе і свої сили, знаходити правильні можливості їх застосування-контролювати себе- адаптуватися до мінливих соціальних условіям- бути успішним в обраній діяльності-приймати і розуміти інших людей. "Пожвавлення" суб`єктності в юнацькому віці може допомогти знайти правильні життєві смисли і цілі, кращі способи вирішення конфліктних і проблемних ситуацій. Формування суб`єктності та відповідної їй активності забезпечить юнакам і дівчатам успішність в діяльності і в різних аспектах соціальної адаптації.

Босенко Ю.М.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!