Взаємозв`язок самооцінки і рівня суб`єктивного контролю

Діловий світ, світ бізнесу, традиційно вважався чоловічим, активно і успішно освоюється жінками. Починаючи з 60-років, популярними стають дослідження здібностей жінок, компетентності в різних сферах діяльності і факторів їх професійних успіхів.

На ефективність виконання діяльності впливають багато чинників: стан здоров`я-вік-сімейне положення-володіння навичками самоорганізації, планування і контролю своєї діяльності-мотиви вибору профессіі- адекватність вихідних уявлень про специфіку діяльності-зарплата і її величина-рівень кваліфікаціі- престижність, а також самооцінка і рівень суб`єктивно контролю. Багато психологів вважають, що саме самооцінка і локус контролю надають регулюючий вплив на багато аспектів поведінки людини, відіграючи важливу роль у формуванні міжособистісних відносин, в способі розв`язання кризових ситуацій сімейного та виробничого характеру, в ставленні до хвороби і терапевтичних заходів.

Самооцінка є дуже важливим, якщо не ключовим, елементом самосвідомості, яка може детермінувати особистісний комфорт або дискомфорт, виражений в ступені самоприятия суб`єкта, його задоволеності самим собою і здійснюваної діяльністю. K. Hausser вважає одним з конструктів самооцінки самоефективності. У ній, на думку цього автора, знаходить відбиток "загальне оцінювання себе" особистості- "загальне сприйняття себе" і "сукупний особистісний контроль". Компонент, названий K. Hausser "сукупним особистісним контролем", еквівалентний самоефективності, але також включає елемент, який можна інтерпретувати як концепцію Дж.Роттера про локусі контролю.

Одним з центральних понять теорії соціального навчання є особистісна змінна, названа Дж. Роттером локус контролю - узагальнені очікування людини щодо того, в якому ступені підкріплення залежать від його власної поведінки (інтернальний локус), а в якій - контролюється силами ззовні (екстернальний локус контролю) .

З метою визначення взаємозв`язку самооцінки і локусу контролю у жінок була проведена діагностика, в якій брало участь 25 чоловік: це студентки другого курсу електроенергетичного факультету і студентки другого курсу інституту психології у віці від 18 до 22 років. Діагностика здійснювалася за допомогою методик: "Загальна шкала самооцінки" А.І.Колобкова і УСК "Е.Ф.Бажін, Е.А.Голинкіна, А.М.Еткінд.

Виявлено, що зі зростанням загальної самооцінки у дівчат зростає рівень суб`єктивно контролю над будь-якими значущими ситуаціями (r = 0,487- p = 0,01), тим вище рівень контролю над емоційно позитивними подіями і ситуаціями (r = 0,487- p = 0,01) , тим більше дівчат вважають, що їх дії дуже важливий фактор в організації виробничої діяльності та в складних відносинах (r = 0,321- p = 0,05).

Також встановлено, що чим вище сукупний особистісний контроль дівчат над собою, тим більше вони вважають, що більшість важливих подій в їх житті були результатом їх власних дій і що вони можуть ними керувати (r = 0,377- p = 0,01). Безумовно, що чим більше дівчата себе самообесценівают, тим більшу відповідальність вони покладають на себе за своє здоров`я. Якщо вони хворі, то звинувачують у цьому самих себе, і вважають, що одужання багато в чому залежить від їх дій (r = 0,292- p = 0,05).

Таким чином, отримані в вибірці дівчат дані свідчать про наявність взаємозв`язку самооцінки і локусу контролю, яка пов`язана у них з відчуттям своєї сили, гідності, відповідальності за те, що відбувається, соціальною зрілістю, самостійністю особистості, а також є одним з факторів їх поведінки, міжособистісних відносин і організації професійної діяльності. Надалі планується продовжити обстеження і у вибірці юнаків.

Мугатабарова Ельміра Касімовна

Бєлова Діна Євгенівна

Увага, тільки СЬОГОДНІ!