Взаємозв`язок самооцінки і самоактуалізації в контексті психологічного здоров`я

Проблема самоактуалізації людини не вирішена до кінця по сьогоднішній день. Це питання вивчається з різних сторін в різних сферах діяльності. Самоактуалізація розглядається нами в аспекті психологічного здоров`я, т. К. Вона його невід`ємною частина.

А. Маслоу визначає самоактуалізацію як "... прагнення до самоздійснення, точніше, тенденцію актуалізувати те, що міститься в якості потенцій. Цю тенденцію можна назвати прагненням людини стати все більш і більш тим, ким він здатний стати". Це поняття включає в себе всебічне і безперервне розвиток людини, максимальну реалізацію всіх його можливостей, багатство емоційної сфери та духовного життя, високий рівень психічного здоров`я і моральності, адекватне сприйняття оточуючих, світу і свого місця в ньому, т. Е. Включає в себе і самооцінку особистості. Самооцінка - одне з базисних якостей особистості. Одна з головних його функцій - захисна, яка передбачає під собою забезпечення відносної стабільності і незалежності особистості. Самооцінка є регулятором поведінки особистості, сприяє її формуванню.

У січні 2007 року проводилося дослідження з метою виявлення взаємозв`язку самооцінки різних показників життєдіяльності (фізичних і психологічних) і самоактуалізації, як усвідомлення найбільш повної реалізації життєвого призначення. Для визначення самооцінки виступила анкета самооцінки фізичного і психологічного здоров`я. Особливості самоактуалізації вивчалися методом "Життєве призначення" (автор - О. І Мотков).

У дослідженні взяло участь 30 осіб, працівники Міністерства спорту і туризму РБ, у віці від 23 до 72 років (середній вік 47,5) з них 46,6% - жінки і 53,3% - чоловіки. Всі респонденти - самостійні, що працюють люди, і мають життєвий досвід, що підтверджується результатами анкетуванням і діагностикою методики "Життєве призначення". Так за шкалою "Підтримка інших - підтримка себе" 90% опитаних орієнтовані на підтримку інших, адже підтримати іншого може досить сильний і досвідчений чоловік, і тільки 10% орієнтовані на себе. У 46,6% випробуваних яскраво виражена духовна орієнтація, у 76,6% - висока усвідомленість життєвих призначень. Середній бал за шкалою "Віра в здійснення життєвих призначень" - 4, за шкалою "Активність здійснення життєвих призначень" - 3,8, при максимальному показнику - 5. У більшості переважає внутрішній локус контролю 56,6%. Проранжируем життєві пріоритети опитаних: на першому місці - сім`я, на другому - робота, на третьому - допомога людям, четверте місце займає - задоволення від життя, на п`ятому - бути корисним і на шостому - самовдосконалення. Наведені результати первинної математичної обробки дозволяють вважати респондентів людьми з досить високим рівнем самоактуалізації.

Отримані первинні результати були піддані статистичній обробці, за допомогою програми STATISTICA 6.0. Виявлено кореляційні зв`язки на рівні значущості plt; 0,05. Так вік випробовуваних пов`язаний з такими факторами, як підтримка інших (r = 0,58), духовна орієнтація (r = 0,44), що пояснюється віковими особливостями більшості випробовуваних - середній вік - 50 років. На цьому життєвому етапі відбувається перегляд життєвих цінностей, людина має певний досвід, яким може поділитися з іншими, крім того, чим старше респондент, тим сильніше у нього виявляється внутрішній локус контролю (r = 0,40), т. Е. Зростає самодостатність і самостійність. Зовнішній локус контролю взаємопов`язаний з низькою самооцінкою фізичного СТАНУ (Г = 0,62), т. Е. Люди орієнтовані на думку оточуючих, суспільні норми, часто оцінюють свій фізичний стан негативно. Що від чого залежить, ще належить вивчити.

Разом з тим низька самооцінка фізичного стану корелює із загальною оцінкою стомлюваності (r = 0,69) і напруженості (r = 0,60), що можна пояснити обмеженими фізичними можливостями, а також пояснює і виявлену кореляцію фізичного стану з активністю здійснення життєвих призначень ( r = -0,44).

Також виявлена взаємозв`язок між загальною оцінкою розумової працездатності (r = 0,69), оцінкою ініціативи (Г = 0,55) і сильною вірою в здійснення життєвих призначень, що цілком логічно, якщо людина впевнена і знає, для чого він живе, то, ймовірно, буде прагнути, проявляти ініціативу і вести активну розумову діяльність.

Наведені результати дозволяють зробити наступний висновок: самооцінка різних показників життєдіяльності безпосередньо взаємопов`язана з рівнем самоактуалізації особистості, і відповідно до рівня її психологічного здоров`я, т. Е. Підвищуючи самооцінку фізичного і психологічного стану особистості можна сприяти самоактуалізації і зміцненню психологічного здоров`я.

Березовська Олександра Олексіївна

Увага, тільки СЬОГОДНІ!