Психологічні аспекти переживання онтологічної вини

Поняття вини в психології має багатозначний характер. Буденне її розуміння пов`язане з реальними діями або проступком людини по відношенню до свого оточення, з почуттям особистої відповідальності за те, що відбувається. Традиційний для психології інтерес до проблематики провини пов`язаний з питаннями морального розвитку і моральної поведінки людей. Поняття невротичної провини визначається як реакція людини на порушення або недотримання існуючих у нього внутрішніх норм і заборон, яка приймає неадекватний характер. Онтологічна, або екзистенціальна, вина є провиною, пережитої людиною перед самим собою за нереалізовані можливості власного життя. Відповідно до уявлень екзистенціальної психології становлення людини визначається його життєвими виборами, точність яких стає вирішальним фактором його розвитку-навпаки, відмова від своїх можливостей, відхід від відповідальності за свій вибір є передумовою нездорового розвитку особистості. Екзистенціальна вина відвічна і неминуча, оскільки будь-який здійснюваний життєвий вибір виключає можливість вибрати і робить повну реалізацію людського потенціалу неможливою. Тим самим її причини криються в самій природі людської екзистенції. За своєю природою онтологічна вина не є патогенної або невротичної, навпаки, її конструктивне осмислення і переживання може бути стимулом особистісного розвитку.

Потенційні позитивні можливості онтологічної провини були предметом проведеного нами дослідження. Його учасниками стали 45 осіб, серед яких були виділені дві підгрупи осіб з вираженими і невираженими характеристиками самоактуализирующейся особистості. Порівняння за даним критерієм було обрано в якості принципу дослідження, оскільки саме самоактуалізація розглядається в гуманістичної психології як прагнення людини до самоздійснення. Методичний інструментарій дослідження включав в себе, крім самоактуалізаціонного тесту і шкали самозвинувачення зі стандартних методик, розроблений для даного дослідження опитувальник, спрямований на діагностику онтологічної провини, а також опис життєвої ситуації учасників дослідження на основі використовуваного в наших дослідженнях біографічного опитувальника. Останнє включало в себе показники суб`єктивного благополуччя учасників дослідження, їх оцінки різних аспектів життєвої ситуації, виділення ключових життєвих подій і ін.

Отримані результати дозволяють зробити наступні висновки.

Особливості пережитого людьми почуття провини пов`язані з їх психологічними особливостями. Так, рівень самозвинувачення у досліджуваних нами осіб був тим вище, чим нижче рівень вираженості у них показників самоактуалізації. При цьому джерелом почуття провини у людей з високими показниками самоактуалізірованності найчастіше стають їх власні відчуття, внутрішній голос, а у людей з невираженими показниками - конкретні життєві ситуації. І у тій, і іншій категорії осіб почуття провини може виникати в зв`язку з відносинами з близькими людьми. Однак почуття провини у зв`язку з порушенням соціальних норм і правил більш характерно для осіб з низьким рівнем самоактуалізірованності, але тільки в осіб з високим рівнем самоактуалізації виникає почуття провини за "провини" проти самих себе.

При цьому особи з різним рівнем самоактуалізірованності по-різному проживають почуття провини, по-різному реагують на нього. Більшість учасників нашого дослідження з високими характеристиками самоактуалізірованності зазвичай намагаються прислухатися до своїх почуттів, знайти, усвідомити причини виникає у них почуття віни- особи з низьким рівнем самоактуалізації, за їх власним визнанням, прагнуть "заглушити" почуття провини. При цьому у осіб з високим рівнем самоактуалізації переживання почуття провини частіше викликає прагнення до особистісних змін, а у людей з низькими показниками самоактуалізації - відчуття "Я - поганий".

Для осіб з високим рівнем самоактуалізації також характерно прийняття на себе відповідальності і провини в разі неповної реалізації себе, свого потенціалу і своїх життєвих можливостей. Особи з низьким рівнем самоактуалізації в цьому випадку схильні звинувачувати зовнішні фактори й об`єктивні обставини. Таким чином, переживання провини людьми з високим рівнем самоактуалізації частіше набуває екзистенційний характер, частіше пов`язане з прийняттям особистої відповідальності за своє життя і, по суті, має конструктивний характер, оскільки спонукає їх до особистісних змін.

Гришина Н.В., Єрмолаєва А.В.