Агресивна поведінка підлітків з нормативним і ненормативним розвитком

Демократизація суспільства передбачає рівні можливості для реалізації не тільки здорових, але людей з відхиленнями у розвитку. Однак в нашому суспільстві не існує не тільки інфраструктури, що сприяє участі в суспільному житті людей з різною патологією, а й громадська думка не підготовлено до цього. Саме тому на наших вулицях рідко зустрінеш дитини чи підлітка на візку або з будь-яким іншим відхиленням в розвитку. Існує навіть уявлення про більшої агресивності таких людей, яке дозволяє виправдовувати існуючий стан речей в області прав дітей з ненормативною розвитком.

Завданням даної роботи було порівняти характер агресивності підлітків з нормативним розвитком (12 осіб) і підлітків з порушенням слуху (глухі і слабочуючі, 13 осіб) і з порушенням інтелекту (олігофренія в стадії дебільності, 11 осіб). Всього в дослідженні взяли участь 36 підлітків (15 хлопчиків і 21 дівчинка у віці 16-28 років).

Загальний індекс агресивності згідно з тестом Басса-Дарки не відрізнявся у підлітків різних груп. Тільки в групі здорових він був вище у дівчат порівняно з юнаками, що відповідає літературним уявленням. Однак фізична агресія в групі здорових юнаків була істотно вище (8,0 ± 2,3) у порівнянні з глухими (5,0 ± 0,8) підлітками і підлітками з порушенням інтелекту (6,2 ± 1,0). Різниця між групами достовірно за критерієм Ван дер Вардена. Вербальна агресія також вище в групі здорових, причому максимальні відмінності відзначаються у дівчат (8,0 ± 2,5 - в нормі, 6,0 ± 2,4 в групі глухих, 7,0 ± 2,0 у дівчат з порушенням інтелекту) .

Показники негативізму у глухих підлітків були навіть нижче, ніж в нормі, тоді як значення непрямої агресії було однаково в усіх групах.

У той же час у підлітків з ненормативною розвитком вище рівень непрямої агресії у вигляді дратівливості (4,0 ± 1,2 в нормі у юнаків, 7,0 ± 1,3 у глухих юнаків 5,6 ± 2,0 у юнаків з порушенням інтелекту) - ворожості (7 ± 1,9 в нормі у юнаків, 11 ± 1,3 у глухих юнаків, 12 ± 3,4 у юнаків з порушенням інтелекту) - образи (відповідно в трьох групах: 2,0 ± 0,9 , 5,0 ± 1,1 і 5,4 ± 2,0) - підозрілості (відповідно в трьох групах: 5,0 ± 1,4, 7,0 ± 0,4 і 6,6 ± 1,0).

Почуття провини в середньому по групі мінімально в нормі (5,0 ± 3,0) і вище в групі у підлітком з ненормативною розвитком (6,0 ± 1,9 - у глухих підлітків і 7,3 ± 1,0 у підлітків з порушенням інтелекту). Однак ці відмінності недостовірні в силу великої дисперсії в нормі. Це обумовлено значною різницею в почутті провини у дівчаток (7 ± 2,0) і хлопчиків (2 ± 1,3) з нормативним розвитком. Це практично трикратне відмінність достовірно при високому рівні значущості (р-0,001).

Отримані дані свідчать про особливості формування агресивності у підлітків в нормі і з особливостями у розвитку в нашій країні. Агресивність в середньому у підлітків різних груп не відрізняється від середньостатистичної. Однак в нормі хлопчики мають більшу фізичною агресією, дівчатка - вербальної і вкрай високим почуттям провини, тоді як при нормативному розвитку вираженими виявляються непрямі види агресивності. Агресивність - необхідна особистісна якість, що дозволяє відстоювати власну гідність. Однак отримані нами результати свідчать про неадекватні шляхи реалізації цієї якості в кожній з обстежених груп.

Миколаєва Є.І., Загайнова М.Н.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!