Прояв емпатійних тенденцій у нечуючих юнаків

Аналіз літератури останніх років дозволяє відзначити стійкий інтерес вчених до питань міжособистісного спілкування. Актуальність даної проблеми пояснюється тим, що організація і результативність будь-якої спільної діяльності визначається успішністю спілкування її учасників. У свою чергу, успішність спілкування багато в чому залежить від адекватності сприйняття і розуміння вербальних і невербальних проявів партнера, пізнання іншого через співпереживання.

Особливий інтерес представляє вивчення міжособистісного спілкування в умовах звужених сенсорних можливостей. У нашому дослідженні, зокрема, вивчалися особливості емпатії юнаків з порушеним слухом. Середній вік випробовуваних 18,8 років, тому ми вважали за можливе використання методики І.М Юсупова. Дані порівнювалися з результатами юнаків з збереженим слухом, середній вік яких 16,3 років. Всі випробовувані - учні професійно-технічних училищ. У вибірці осіб з порушеним слухом - 79 осіб, з збереженим - 90.

Згідно з отриманими даними, серед учнів з нормальним і порушеним слухом однаково часто зустрічаються люди з високим, нормальним і низьким рівнем емпатії. Порівняння результатів шести тріад, що утворюють показники співпереживання до батьків, тваринам, людям похилого віку, героям художніх творів, незнайомим показало, що у глухих учнів, які не користуються усним мовленням, емпатія до батьків нижче, ніж у ті, що слухають і з розвиненою усній промовою. В.Петшак в своєму дослідженні показав, що глухі діти, які навчаються в школі-інтернаті, характеризуються відносною бідністю як позитивних, так і негативних емоційних проявів до членів своєї сім`ї. В.Петшак зазначає, що лише до кінця підліткового віку відбувається зближення характерних рис емоційних відносин глухих і чуючих учнів до членів сім`ї.

За нашими даними, дорослі глухі також відстають від чуючих за рівнем розвитку емпатії до батьків. Хоча слід зазначити, що саме в тріаді "емпатія до батьків" і в групі нечуючих, і в групі чують отримані найбільш високі значення середніх показників, що свідчить про більш повної емоційної спрямованості особистості до батьків.

Нами не було виявлено суттєвих відмінностей між глухими і чують по іншим тріадах ( "емпатія до дітей", "емпатія до незнайомих"), що може пояснюватися віддаленістю цих об`єктів в психологічному полі випробовуваних даного віку.

Чиж О.А.