Прихильність і емпатія

Вплив прихильності на формування емоційно-особистісної сфери дитини досліджувався також стосовно проявів емпатії у дітей старшого дошкільного віку. Вибір в якості предмета дослідження емпатії - здатності до співпереживання, емоційного відгуку на стан іншої людини - був пов`язаний з тим, що умови формування емпатії вивчені тільки фрагментарно, особливо в ранньому та дошкільному дитинстві. Відомо, що вже у маленьких дітей індивідуальні відмінності по емпатії досить великі. Але чому це залежить? У дослідженнях розвитку емпатії зазвичай фігурують такі фактори, як емоційно-особистісні характеристики батьків, методи і стилі виховання, спілкування з однолітками, а також загальне моральне розвиток дитини, освоєння їм моральних норм і цінностей. При цьому теоретично визнається, що емпатія зароджується дуже рано і відбувається це в рамках взаємин матері і дитини. Однак конкретна роль типу прихильності не визначена.

У нашому дослідженні цікавою виявилася вже загальна картина співвідношення типів прихильності у дітей. Так, при обстеженні 42 дітей з двох груп рядового московського дитячого садка (вік від 5.5 до 6.5 років) надійний тип прихильності був встановлений тільки у 48% дітей, тоді як уникає тип прихильності - у 24%, а амбівалентний - у 28% дітей. Ситуація, коли діти з ненадійною прихильністю становили більше половини вибірки (52%), пояснювалася тим, що кожна третя сім`я, яка брала участь в дослідженні, належала до неблагополучних по одному з трьох наступних ознак: низький матеріальний рівень, неповний склад або алкоголізм батьків. У той же час дослідження на більш благополучному контингенті сімей показують інше співвідношення типів уподобань у дітей: надійний тип (В) - 66% - ненадійні типи (А, С) - 18 і 16% відповідно.

Діапазон розкиду індивідуальних відмінностей показників емпатії у дошкільнят виявився вельми виразним. Зокрема, частка дітей з вкрай слабкими показниками емпатії (за результатами проективної методики незакінчених оповідань і даними експертної оцінки) становила п`яту частину. При цьому статистичний аналіз показав достовірну зв`язок типу прихильності з показниками емпатії, отриманими як на основі оцінок матерів, так і на основі оцінки реакцій і висловлювань самих дітей в проективних ситуаціях. Саме надійному типу прихильності відповідали найбільш високі значення показників емпатії у дітей, а найслабшими прояви емпатії виявилися у дітей з избегающим типом прихильності. У той же час ні стать дитини, ні його взаємодія з фактором прихильності ролі не грали.

Таким чином, на основі отриманих і відомих з літератури даних можна вважати, що найбільш сприятливі внутрішні передумови для формування у дитини здатності до емпатичних реагування створює надійний тип прихильності і властивий йому емоційний радикал. Як відомо, надійна прихильність виникає за умови достатньої чуйності з боку матері і позитивних взаємовідносин з нею в цілому. Тільки тоді у дитини формується міцне почуття захищеності, а разом з ним і емоційна відкритість, довіру, впевненість в собі і позитивні очікування по відношенню до оточуючих. Навпаки, при недостатній чуйності матері до стану і потреб дитини у нього формується ненадійна прихильність, плюс до сумнів у власній цінності, негативна емоційність (тривога, гнів в разі амбівалентне прихильності або емоційне дистанціювання, закритість і витіснена тривога в разі уникає прихильності). Відповідний емоційний радикал (організація емоційно-особистісної сфери та способи регуляції емоційного досвіду) стає фактором, постійно впливає на формування психологічних структур більш високого рівня. В результаті система прихильності виявляється одним з найбільш потужних психологічних конструктів, здатних ставити загальне русло розвитку у вигляді певного типологічного варіанту.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!