Розвиток емпатії у підлітковому віці

Проблема виховання почуттів в контексті сучасної ситуації є проблемою дискусійною і відкритою для осмислення. уміння спілкуватися і співчувати один одному відображає стан емоційної культури людини. Можна уникнути багатьох серйозних проблем нашого переживає кризу суспільства, і особливо проблем підліткового віку - втечі з дому, самогубства, наркотики, відставання в школі, сексуальні проблеми, - вирішуючи питання розвитку емпатії.

Емпатія - це феномен, який є одним з регуляторів взаємовідносин людей і має вплив на моральне становлення особистості. Багаторазово повторювані емпатійние стану співпереживання стають властивістю особистості, що виявляється в ситуаціях спілкування. Інтерес до дослідження емпатії в підлітковому віці пов`язаний з інтимно-особистісним спілкуванням, яке накладає відбиток на формування особистості підлітка. Вивчення соціальної опосередкованості емпатії в підлітковому віці є не що інше, як вивчення взаємозв`язку емпатії і комунікативних здібностей.

Мета дослідження - виявити взаємозв`язок рівнів сформованості емпатії і розвитку комунікативних здібностей підлітків.

Дослідження проводилося на базі середньої школи № 28 м Бєлгорода. У дослідженні брали участь 122 підлітка, з них 64 хлопчиків і 58 дівчаток. Проводився кореляційний аналіз даних.

За методикою Меграбяна і Епштейна всі досліджувані підлітки мають рівень розвитку емпатії вище середнього, при цьому у дівчаток він становить 71%, у хлопчиків - 63,5%, тобто емпатія як особистісне властивість більш розвинене у дівчаток. Вивчення рівня розвитку комунікативних здібностей показало, що у хлопчиків вони більш розвинені, ніж у дівчаток (відповідно 50% і 38%).

Підрахунок среднегруппових оцінок розвитку емпатії і комунікативних здібностей підтвердив виявлену тенденцію. Комунікативні здібності більше розвинені у хлопчиків (Х = 6,8), ніж у дівчаток (Х = 6,03), а по емпатійності дівчинки кілька перевершують хлопчиків (відповідно Х = 2,97 і Х = 2,57).

В цілому по вибірці виявлено тенденцію виділення типового для підлітків, які брали участь в дослідженні, рівня розвитку комунікативних здібностей та емпатії. Це дозволяє припустити, що підлітки швидше перебувають на перехідному від адаптації до індивідуалізації етапі соціального розвитку (Петровський А.В.). Для них характерно швидше бажання бути як всі, що, в свою чергу, дозволяє сформулювати проблему подальшого дослідження.

Кореляційної аналіз показав, що між емпатією і рівнем розвитку комунікативних здібностей існує прямолінійна залежність, тобто вищому значенню за шкалою емпатії відповідає і більш високе значення за шкалою комунікативних здібностей. При цьому у дівчаток зв`язок між досліджуваними змінними в два рази сильніше (r = 0,35), ніж у хлопчиків (r = 0,17). З точки зору достовірності зв`язок не є статистично значущою. На підставі цього ми припускаємо, що якщо у підлітка добре розвинені комунікативні здібності, то не обов`язково він буде здатний до прояву емпатії. І з іншого боку, підліток, який відчуває труднощі в спілкуванні, може бути здатним до прояву емпатії.

Що ж стосується кореляційної зв`язку між емпатією і рівнем розвитку комунікативних здібностей, то вона існує: у дівчаток r = 0,35 plt; 0,05, а у хлопчиків r = 0,17, але вона є статистично незначною. З цього можна зробити висновок, що навіть якщо у підлітка добре розвинені комунікативні здібності, то він не обов`язково має б більшу тенденцію до прояву емпатії, ніж той, у кого комунікативні здібності менш розвинені.

Богданова Е.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!