Становлення суб`єкта спілкування в підлітковому віці

У процесі навчальної діяльності учень виступає і як об`єкт, і як суб`єкт спілкування, отже, його вміння спілкуватися, особливості комунікативної сфери особистості, безсумнівно, впливають на успішність навчальної діяльності і на розвиток самої особистості. Велика і важлива роль підліткового віку для розвитку спілкування, різних його форм. Саме у віці від 11 до 16 років чітко проявляється тенденція в перевазі соціально-орієнтованої форми спілкування, що створює для підлітків умови їх визнання як соціально значущих осіб. Дане положення пов`язане з активним прагненням підлітків до заняття нової соціальної позиції, проявом ініціативності в спілкуванні, затвердженням у дорослому світі.

У дослідженні розглядаються наступні комунікативні характеристики: комунікативний потенціал за сумарним показником і окремим властивостям, особистісна товариськість, екстраверсія-інт-Роверс в різні вікові етапи розвитку підлітка 11-16 років, а також в залежності від статі підлітка. Основними його властивостями є комунікативна активність, комунікативна впевненість, емоційна реактивність в спілкуванні, потреба в спілкуванні, комунікативний обсяг як частота і кількість міжособистісних контактів.

Результати дослідження показали подібність у рівні розвитку окремих властивостей комунікативного потенціалу школярів у всіх вікових групах. Найбільш високі показники були отримані за шкалою потреба в спілкуванні, що свідчить про активний бажанні підлітків вступати в контакт з іншими людьми. Проте у всіх вікових групах досить низькі значення по параметру емоційної реактивності в спілкуванні. Школярі в цьому періоді розвитку характеризуються деякою напруженістю в ситуаціях спілкування. Вони не завжди легко вступають в контакт з іншими людьми.

В цілому можна відзначити, що рівень розвитку спілкування в період 11-16 років має тенденцію до збільшення. При збереженні стабільності в прояві індивідуальна властивостей комунікативних характеристик, в першу чергу таких, як комунікативний потенціал, в підлітковому віці спостерігається підвищення особистісної товариськості.

Виходячи з пізнавальної та комунікативної природи навчальної діяльності, можна зробити висновок, що вивчення динаміки коммуника-тивних характеристик на протязі підліткового віку дозволяє удосконалювати навчально-пізнавальну діяльність, а також активно формувати суб`єкта спілкування. Розвиток і корекція комунікативного потенціалу повинні здійснюватися з урахуванням зміни його структури і провідних компонентів на різних етапах його становлення.

Прохоренко Т.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!