Особливості статевої ідентифікації у підлітків із затримкою в психічному розвитку

Однією з актуальних проблем психологічної науки і практики є становлення статевої ідентичності. Статева ідентичність відноситься до числа базових характеристик людини, в значній мірі детермінують його самосвідомість і задають вектор його соціалізації. Аналіз сучасних вітчизняних і зарубіжних досліджень, виконаних на стику медицини, фізіології, соціології та психології, показав, що проблема статі є міждисциплінарною.

Вивчення різних проблем формування та прояви статевої ідентичності в підлітковому віці необхідно в зв`язку з вихованням і навчанням хлопчиків і дівчаток підліткового віку в соціумі, які перебувають під впливом таких чинників, як референтні підліткові групи, ЗМІ та ін. На особливу увагу заслуговують питання формування статевої ідентифікація у підлітків із затримкою психічного розвитку. На наш погляд, дослідження статевої ідентифікації у підлітків із затримкою психічного розвитку розкриває найменш вивчену область вікової та педагогічної психології.

У своїй роботі ми досліджували особливості статевої ідентифікації у старших підлітків із затримкою в психічному розвитку.

Мета дослідження - визначити особливості ідентифікації психологічного статі дітьми старшого підліткового віку і вия- вити умови, що впливають на психічний розвиток старших підлітків.

Предметом дослідження стало становлення психологічного статі як системного властивості особистості старшого підлітка з затримкою психічного розвитку. Дослідженням були охоплені учні 8 - 9-х компенсаторно-корекційних класів школи-ліцею № 5 м Махачкали в кількості 131 чоловік.

В ході дослідження перевірялася наступна гіпотеза: затримка в психічному розвитку може зумовити появу порушень у формуванні статевої ідентифікації. Перевірці висунутої гіпотези сприяло вирішення наступних завдань дослідження: 1) виявити механізми та специфіку статевої ідентифікації в старшому підлітковому віці, зокрема з затримкою психічного розвитку-2) виявити вплив затримки психічного розвитку на формиро- вання статевої ідентичності в старшому підлітковому віці.

З метою перевірки гіпотези проведено дослідження за допомогою методик: "Маскулінність-фемінінність" С. Бем, графічний тест "Будинок-Дерево-Людина" (House-Tree-Person test, HTP), шкала "Маскулінність-фемінінність" з Фрайбурзького особистісного опитувальника ( Freiburg Personality Inventory, FPI), методика "Жіночність".

На основі дослідно-емпіричної роботи були виділені умови і механізми, що сприяють виникненню і розвитку основних ознак психологічного статі підлітка.

Отримані результати показують, що часто вчителі та психологи плутають поняття затримки психічного розвитку з педагогічною занедбаністю в учнів. Педагогічно запущеним дітям можна допомогти додатковими заняттями, а для дітей із затримкою психічного розвитку необхідна спеціальна програма навчання.

В результаті теоретичного аналізу проблеми статевої ідентифікації старших підлітків із затримкою психічного розвитку та експериментального дослідження отримані наступні результати:

1. Виявлено достовірні відмінності між статевою ідентифікацією у старших підлітків з корекційних класів і статевою ідентифікацією їх однолітків з паралельних неперетинаючихся корекційних класів, на 95% рівні довірчої ймовірності за критерієм? 2 Пірсона, що підтверджує гіпотезу нашого дослідження.

2. Статева ідентифікація у дітей з корекційних класів орієнтована на загально прийняті статеві ролі, властиві чоловікам і жінкам без урахування ситуації, соціальної ситуації і змін в поведінці жінок і чоловіків. У зв`язку з цим у дітей з затримкою психічного розвитку проявляється деякий інфантилізм, що і відрізняє їх від дітей зі звичайних класів.

Результати проведеного дослідження відкривають можливість диференціальної діагностики різних форм статевої ідентифікації з визначенням присутності тих чи інших якостей фемінності і маскулінності, які потребують корекції. Це дозволяє істотно оптимізувати процес навчання старших підлітків (зацікавити їх, так як багато підлітків приходять в школу заради спілкування з однолітками, в тому числі і з представниками протилежної статі).

Уллубіева Н.С., Кислова Г.І.