Фізична культура в психокорекції відхилень у поведінці підлітків з зпр

У психологічній літературі зустрічається дуже незначна кількість публікацій, присвячених значенням спорту, фізичної культури для дітей з порушеннями інтелекту [Дмитрієв А.А., 1987, 1990 Самиличев А.С., 1994 Веневцев С.І., 1996 і ін.] . Розглядалися відхилення в розвитку рухової сфери дітей із затримкою психічного розвитку, наявність у більшості з них підвищеної рухової активності, моторного занепокоєння, рідше повільність, рухова пасивність. В якості найбільш характерних для рухової сфери вказувалися порушення довільної регуляції, недостатня координованість, чіткість мимовільних рухів, труднощі перемикання і автоматизації, недорозвинення тонких моторних актів, наявність синкинезий, виснаження [Певзнер М.С., 1967- Вайзман Н.П., 1971- Дем`янов Ю.Г., 1971 і ін.]. Недоліки розвитку моторики, рухів впливають на працездатність дитини, його можливості в засвоєнні шкільної програми [Озерецкий Н.І., 1930 Тржесоглава З., 1986 Кольцова М.М., 1973, 1979- Аділова М.Ш., 1988 і ін .].

Фізичне виховання - актуальна проблема для спеціальної психології та педагогіки. Збільшення рухової активності учнів корекційних шкіл VII і VIII видів сприяє зміцненню їх здоров`я, корекції порушень рухової сфери, поліпшення психофізичної діяльності, активізує пізнавальну активність, розвиває емоційну сферу [Веневцев С.І., 1996]. Звісно ж, що психологія спорту дозволяє вирішувати питання корекції відхилень у поведінці у підлітків з порушенням інтелекту. Відхилення в поведінці мають складний патогенетичний механізм виникнення: розглядаються первинні і вторинні порушення в структурі інтелектуального дефекту. У психокорекційної роботи з підлітками особлива увага психолога будуть залучати соціальні фактори, що сприяють формуванню асоціальних форм їх поведінки.

При поєднанні сімейного неблагополуччя з явищами шкільної дезадаптації неадекватність структурних компонентів особистості набуває стійкого характеру. Правильний підхід до навчання і виховання дитини з затримкою психічного розвитку в школі надає безсумнівну позитивний вплив на особистісний розвиток. Зокрема, Г.В.Грібановой (1986) проводилося дослідження особистісних особливостей підлітків 13 16 років із затримкою психічного розвитку, які навчаються в спеціальній і загальноосвітній школах (групи по 50 чоловік) за допомогою універсального опитувальника багатостороннього дослідження особистості (MMPI). При інтерпретації отриманих даних у більшості підлітків із затримкою психічного розвитку, які навчаються в загальноосвітній школі, були виявлені порушення поведінки на кшталт психічної нестійкості. Таких підлітків педагоги характеризували як "важких": безвідповідальні, легковажні, пасивні на уроках, некеровані на перервах і у вільний після занять час, що є показником наявності вираженої шкільної та соціальної дезадаптації.

Були виділені кілька параметрів, що обумовлюють порушення поведінки у підлітків із затримкою психічного розвитку: недостатній рівень усвідомлення власного "Я", невміння використовувати досвід взаємин з оточуючими людьми, прагнення до миттєвому задоволенню бажань, які не потребують праці, прагнення домогтися похвали шляхом обману, хвастощів. Підлітки з затримкою психічного розвитку своєю поведінкою викликають негативну реакцію з боку оточуючих. Труднощі самоконтролю в поведінці випливають як з формується в вуличних компаніях асоціальної спрямованості особистості, так і з незрілості інтересів завдяки недостатнього позитивного досвіду спілкування в родині. Підлітки з затримкою психічного розвитку мають невизначені плани на майбутнє, їх висловлювання про професійні перспективи мають інфантильний характер [Шіпіцин Л.М., Іванов Е.С., 1992].

Таким чином, до загальних ознак, деформуючим систему відносин у таких підлітків з однолітками та дорослими, що змінює їх поведінку, відноситься недорозвинення вищих форм пізнавальної діяльності, особистості дитини в цілому. Ознаки психічного недорозвинення мають комплексний характер, стосуються всіх сторін психічної діяльності: відчуттів, сприйняття, пам`яті, уваги, емоційно-вольової сфери, мислення, мовлення, моторики. Слід підкреслити, що недорозвинення переважно зачіпає найбільш пізно формуються в процесі онтогенезу види психічної діяльності, від збереження яких залежить соціальна якість людської поведінки.

Фізичне виховання, регулярні заняття спортом дозволять розвивати саморегуляцію, самоконтроль у поведінці та діяльності з урахуванням особистісних особливостей підлітків з ЗПР.

Защірінская О.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!