Особливості статевої ідентифікації у підлітків з зпр і дцп

Актуальність нашого дослідження зумовлена стрімким збільшенням кількості дітей з функціональної і органічною недостатністю центральної нервової системи, що обумовлено численними соціальними і біологічними факторами і вимагає пошуку нових форм і методів психолого-педагогічної допомоги ім.

Не менш актуальною в психологічній науці і практиці, на наш погляд, є і проблема становлення статевої ідентичності. Належність людини до певної статі визначає становлення особистості, її інтереси, формування особливої системи уявлень про себе як про людину певної статі, що включає специфічні для чоловіків і жінок потреби, мотиви, ціннісні орієнтації і відповідні цим утворенням форми поведінки.

Необхідність вивчення механізмів статевої ідентичності і чинників, що впливають на становлення статевої ідентифікації у підлітків з ЗПР, ускладненою дитячим церебральним паралічем, пов`язана з вихованням та розвитком підлітка в нашому суспільстві, при наявності впливу референтних підліткових груп, сім`ї, ЗМІ і т.д.

Аналіз сучасних вітчизняних і зарубіжних досліджень, виконаних на стику медицини, фізіології, соціології та психології, показав, що проблема статі є міждисциплінарною.

Розвитку статевої ідентифікації у дітей зі зниженим інтелектом дошкільного та молодшого шкільного віку присвячені дослідження Н.Л.Белопольской. Особливості статевої ідентичності у підлітків з інтелектуальною недостатністю відображені в дослідженнях О.Г.Нугаевой. Питанням вивчення психомоторного розвитку, пізнавальних процесів і мовлення у дітей з церебральним паралічем присвячено безліч робіт як зарубіжних, так і вітчизняних психологів (Henderson, 1961- Oswin, 1967- Семенова, Мастюкова, Cмуглін, 1972- Мамайчук, 1976- Симонова, 1981- Ковальов , 1985- Saran, 1986- Кліжнбк, 1987 Дем`янов, 2004 і ін.).

Всі дослідження вітчизняних і зарубіжних авторів показують, що у дітей з ЗПР, ускладненою ДЦП, високий ризик порушень поведінки, але у них є високий потенціал соціальної адаптації, за умови створення сприятливих можливостей для його реалізації. Це і обумовлює необхідність цілеспрямованої корекційної роботи з дітьми даної категорії.

В результаті теоретичного аналізу проблеми статевої ідентифікації старших підлітків з ДЦП та експериментального дослідження було отримано ряд результатів і зроблені наступні висновки:

- На 95% -му рівні довірчої ймовірності за критерієм? 2 Пірсона ми можемо стверджувати про наявність відмінностей в статевої ідентифікації у підлітків з ЗПР і підлітків з нормальним перебігом психічного розвитку.

- Не виявлено достовірних відмінностей в статевої ідентифікації серед хлопчиків-підлітків з порушеннями функцій опорно-рухового апарату та статевої ідентифікацією їх однолітків, які навчаються в школі, за критеріями U Манна-Уїтні і t-критерієм Стьюдента.

- Виявлено достовірні відмінності статевої ідентифікації у дівчаток-підлітків з порушеннями функцій опорно-рухового апарату і дівчаток-підлітків, які навчаються в школі на 99% -му рівні довірчої ймовірності по t- критерію Стьюдента.

Надалі планується проведення констатуючого і формуючого експериментів з дітьми з ЗПР, ускладненою ДЦП, за допомогою розробки і впровадження корекційної програми з формування статевої ідентичності у підлітків з ЗПР, ускладненою ДЦП, що сприяє особистісної соціалізації в сучасному суспільстві.

Результати нашої роботи відкривають можливість диференціальної діагностики різних форм статевої ідентифікації з визначенням присутності тих чи інших якостей, які потребують корекції. Це дозволяє істотно оптимізувати процес соціалізації підлітків із затримкою психічного розвитку, ускладненою ДЦП. Результати нашого дослідження можуть бути використані при підготовці та проведенні психологічних курсів з вікової, педагогічної, соціальної, диференціальної і спеціальної психології.

Уллубіева Н.С., Кислова Г.І.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!