Емоційні особливості та шкільна дезадаптація розумово відсталих школярів

Останнім часом в психологічній науці зріс інтерес до проблеми адаптації дитини до соціуму. Одним з напрямів соціально-психологічної адаптації є шкільна адаптація, так як саме в шкільні роки відбувається формування особистості дитини, в школі дитина вчиться долати труднощі. Іноді учневі стає неможливим знайти "своє місце" в просторі навчання, місце, на якому він зможе залишатися самим собою, розвивати свої потенційні можливості, самореалізовуватися. У такому випадку мова йде про шкільної дезадаптації. Адаптаційний потенціал розумово відсталих дітей по відношенню до нормально розвиваються дітям знижений. Діти з розумовою відсталістю відрізняються не тільки особливостями пізнавальної діяльності, а й характером і змістом психологічних проблем, особливостями процесів психічної адаптації. Різним буває і характер емоційності. Емоції розумово відсталого дитини відрізняються недостатньою дифференцированностью, неустойчівостью- емоції часто

поверхневі, можуть бути неадекватні ситуації.

Мета дослідження: вивчення взаємозв`язку емоційних особливостей розумово відсталих школярів і рівня їх шкільної дезадаптації.

При проведенні експериментально-психологічного дослідження були використані наступні методики: "Карта спостережень" Стотта і методика "Шкала диференціальних емоцій К.Изарда".

У дослідженні брали участь підлітки з розумовою відсталістю (30 чол.) І учні загальноосвітньої школи (30 чол.).

Аналіз отриманих результатів вивчення адаптації підлітків з нормальним інтелектом, показував, що 70% вибірки адаптовані до умов школи. У 30% вибірки є окремі синдроми дезадаптації, з них у 23,3% - помітно виражений лише один синдром.

Порівняльний аналіз отриманих даних вказує на переважання синдромів шкільної дезадаптації в учнів з розумовою відсталістю. На відміну від учнів з нормальним інтелектом, у яких виявлено прояв 1-4 синдрому дезадаптації, у школярів з розумовою відсталістю дезадаптація носить важку форму, що містить порушення механізмів особистісної адаптації, представлену одночасним дією від 4 до 9 синдромів.

Аналіз результатів, отриманих за шкалою Изарда, дозволяє зробити наступні висновки: для учнів з розумовою відсталістю характерно відсутність інтересу, проте на момент дослідження більшість дітей зазнавало радість. Учні загальноосвітньої школи відчували інтерес і удівленіе- показники "радості" були нижче в порівнянні зі школярами з розумовою відсталістю. Частина школярів (63%) з групи з розумовою відсталістю відчувають презирство, гнів і огида в більшій мірі в порівнянні з підлітками контрольної групи, що вказує на наявність негативу. Горе і страх випробували рівну кількість осіб в обох групах, що може говорити про наявність тривожності.

Проведений кореляційний аналіз дозволив зробити висновки про взаємозв`язок емоційних особливостей розумово відсталих школярів з рівнем шкільної дезадаптації. Так, такі емоції, як сором, гнів, страх, підсилюють негативний характер синдромів дезадаптації в групі розумово відсталих школярів, тоді як в групі нормально розвиваються школярів наявність у дітей емоцій радості, подиву невелір прояв синдромів і знижують емоційну напругу.

Проведене дослідження дозволило зробити наступні висновки:

1. Для дітей з розумовою відсталістю характерна незрілість особистості, яка обумовлена в першу чергу особливостями розвитку їх потреб і інтелекту і проявляється в ряді особливостей емоційної сфери. Для підлітків з розумовою відсталістю характерні емоційна незрілість, недостатня диференційованість і стабільність почуттів, обмеженість діапазону переживань, крайній характер прояви радості, засмучення, веселощів. Їм не властиво прояв таких емоцій як подив, горе, вина.

2. У порівнянні з підлітками з нормальним інтелектом, у яких виявлено прояв 1-2 синдромів дезадаптації, для підлітків з розумовою відсталістю характерно одночасне дію від 4 до 9 синдромів дезадаптації, що говорить про прояв у підлітків з розумовою відсталістю більш вираженою дезадаптації, що містить порушення механізмів особистісної адаптації і виявляється в порушенні поведінки, ставлення до навчання, вчителям, одноліткам, а також про наявність емоційної напруженості і тривожності.

Колосова Т.А.