Формування навичок спілкування у підлітків з помірною та важкою розумовою відсталістю

Основною метою реабілітації дітей та підлітків з розумовою відсталістю є соціалізація, процес входження індивіда в соціальне середовище. Труднощі соціалізації підлітків з помірною та важкою розумовою відсталістю обумовлені низьким рівнем розвитку навичок спілкування або їх відсутністю. На розвиток навичок спілкування впливає не тільки інтелектуальний дефект, але і мовні порушення, якими найчастіше користується більшість підлітків (дефекти вимови, бідний і недостатньо точний словник з обмеженою кількістю слів, що позначають абстрактні і узагальнюючі слова).

Формування навичок спілкування у підлітків можна порівнювати із замкнутим колом: через грубі дефектів мовлення, бідності словникового запасу та інших причин звужуються соціальні контакти з оточуючими, а це позбавляє їх можливості більш ефективно спілкуватися, розвивати мовлення, виробляти необхідні навички спілкування. Ще однією причиною перешкоджає розвитку навичок спілкування є соціальна ізоляція. Контакти з дорослими і однолітками обмежені в силу того, що більшість підлітків не відвідували дошкільні та шкільні освітні установи.

Тому одним з найважливіших напрямків роботи з підлітками з помірною та важкою розумовою відсталістю є навчання їх навичкам спілкування і міжособистісного взаємодії. Проведене дослідження виявило низький рівень розвитку навичок спілкування у більшості підлітків з помірною та важкою розумовою відсталістю, які відвідують Реабілітаційний центр. Підлітки відрізнялися низьким рівнем прагнення до спілкування, поведінкової активності, наявністю агресивних проявів, недотриманням норм етикету, невмінням встановлювати контакт, вести діалог, оцінювати свої вчинки, вчинки оточуючих і розуміти їх, виконувати спільну з однолітками діяльність. При формуванні навичок спілкування з однолітками застосовувалися техніки креативної терапії (казкотерапія, арт-терапія, пісочна терапія), так як основною умовою подолання складнощів у спілкуванні є включення підлітка в різні види спільної діяльності з однолітками.

Аналіз підсумкових результатів дослідження рівня розвитку навичок спілкування показав, що у підлітків підвищився рівень прагнення до спілкування з однолітками, поведінкової активності, знизився рівень агресивності, прагнення до самотності. Проведені заходи сприяли зміні стилю ситуативної комунікації в групі - від паралельної гри і конфронтації до співпраці. Підлітки стали використовувати мовні етикетні формули за власною ініціативою, встановлювати контакт, вести діалог, надавати допомогу і підтримку одноліткам, адекватно оцінювати свою поведінку і поведінку оточуючих, брати участь у спільній роботі.

Таким чином, корекційно-розвиваюча робота з підлітками з помірною та важкою розумовою відсталістю призводить до підвищення рівня сформованості навичок міжособистісного спілкування, тим самим сприяючи їх соціалізації та інтеграції в суспільство.

Попова Н.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!