Когнітивні особливості невербальної комунікації розумово відсталих школярів

Невербальна комунікація розумово відсталих дітей є однією з мало вивчених проблем в спеціальній психології. Однак актуальність таких робіт обумовлена їх значенням для визначення змісту корекційної допомоги з розвитку комунікації в учнів в умовах спеціальних (корекційних) освітніх установ VIII виду і сім`ї.

Протягом двох років нами була створена і апробована методика визначення когнітивного компонента невербального спілкування по позам людини ( "Пози людини", автори Л.М. Шіпіцин, О.В. Защірінская, 2007). Дослідження виконано за фінансової підтримки РГНФ в рамках науково-дослідного проекту РГНФ "Когнітивні особливості невербальної комунікації розумово відсталих школярів", проект № 07-06-003 82а. Методика дозволяє проводити експеримент, спрямований на виявлення здібностей в розпізнаванні статичних і динамічних поз людини. При інтерпретації результатів експерименту аналізувалися можливості вербалізації візуально пропонованої інформації. Вибір модальності враховував кілька гіпотез, пов`язаних з впізнавання поз людей: ген- дерну відмінності, складність зорового стимулу, ступінь зниження інтелекту дитини (легка, помірна, важка розумова відсталість), стать випробовуваних і стать людини на зображенні.

В експерименті брало участь 73 молодших школяра спеціальних (корекційних) шкіл VIII виду в віці 6-8 років. Серед випробуваних були 33 учнів з діагнозом "легка розумова відсталість", 37 - з діагнозом "помірна розумова відсталість" і 3 дитини з важкою розумовою відсталістю. Індивідуальні результати відповідей кожного з них фіксувалися в спеціально розробленому первинному протоколі.

Багатофакторний дисперсійний аналіз з повторними вимірами дозволив виявити певні закономірності в розвитку невербальної комунікації розумово відсталих школярів. Статистично значущими з високим ступенем достовірності виявилися відмінності у відповідях випробовуваних з різним ступенем порушення інтелекту (р = 0,048). Максимальна кількість помилок здійснювали діти з важкою розумовою відсталістю. Гендерні відмінності істотно впливають на розпізнавання учнями зорових стимулів з позами людини (р = 0,04). З когнітивними завданнями різної складності краще справлялися особи чоловічої статі. Фактор деталізації малюнка також впливав на правильність відповідей розумово відсталих учнів (р = 0,03). Менше помилок виникало при розпізнаванні людей, зображених схематично на піктограмах. Більш складну когнітивну завдання для випробовуваних була інтерпретація поз людини на картинках і фотографіях.

Розумово відсталі учні незалежно від своєї статі і ступеня порушення інтелекту успішніше справлялися з розпізнаванням зорових стимулів, на яких був зображений хлопчик (р = 0,0006). При розгляданні піктограм, які не мають гендерних ознак, випробовувані частіше називали їх "людиною, роботом, хлопчиком", т. Е. Виявлялася явна тенденція до приписування схематичним зображенням людини ознак чоловічої статі. Дана особливість пояснюється наявністю певних соціальних стереотипів в інтерпретації невербальної комунікації оточуючих людей. Незнайомого або погано впізнаваного суб`єкта спілкування частіше називають хлопчиком або чоловіком.

Цікавим науковим фактом виявилося збільшення кількості помилок при розпізнаванні дівчатками з розумовою відсталістю зображень людини ідентичного статі (р = 0,05). Хлопчики з розумовою відсталістю рідше допускали помилки в інтерпретації поз дівчаток на картинках і фотографіях. Для всіх учнів спеціальної (коррекці- ційної) школи VIII виду зберігалася загальна закономірність позитивного впливу стимулу з зображенням осіб чоловічої статі на правильність відповідей. Дослідження показало, що всі випробовувані незалежно від ступеня порушення інтелекту і гендерних відмінностей допускають більше неточностей і помилок в інтерпретації малюнків при збільшенні на них кількості деталей зображення: одяг, взуття, зачіска, риси обличчя. Ускладнення зорового стимулу обумовлює збільшення часу когнітивної реакції випробовуваних. Таким чином, можна стверджувати про наявність модально-специфічних особливостей когнітивного компонента комунікації розумово відсталих школярів.

Отримані результати експерименту мають практичне значення для вибору прийомів надання корекційної допомоги розумово відсталим дітям в процесі формування навичок комунікації, які мають найважливіше значення для соціалізації розумово відсталих осіб.

Защірінская О.В.