Розумова відсталість дітей і їх соціально-трудова адаптація

Основним завданням спеціальної школи восьмого виду є соціальна реабілітація та інтеграція її випускників у суспільство. вивчення соціально-трудової адаптації розумово відсталих дітей і пошук шляхів підвищення ефективності підготовки їх до життя є актуальною проблемою. Експериментальну групу склали 80 дітей з розумовою відсталістю в легкого ступеня і учні 4 8 класів спеціальної школи-інтернату (45 хлопчиків і 35 дівчаток). Контрольну вибірку склали учні 4 5 класів загальноосвітньої школи в кількості 50 осіб (30 хлопчиків і 20 дівчаток). Для обстеження дітей застосовувалися такі методики: дитячий варіант методики Векслера, призначений для вимірювання інтелекту дітей від 5 до 16 років-тест на визначення "імпульсивності-рефлексивності" Дж.Коена- методика "ціннісних орієнтацій" М.Рокіча- бесіда на задані теми.

За шкалою Д. Векслера отримані наступні дані: в учнів загальноосвітньої школи показники загального інтелекту рівні 98,5, вербального - 102,8 і невербального - 96,4- а в учнів спеціальної школи - загального інтелекту - 74,4, вербального - 70, 1 і невербального - 84,2. Порівняльний аналіз дозволяє відзначити найбільше відставання учнів допоміжної школи по вербальному інтелекту.

Аналіз даних по блокам Дж.Коена виявив, що для розумово відсталих дітей характерно явне недорозвинення вербального розуміння і знижені оцінки пам`яті при відносно високих показниках перцептивної організації. Статевої диференціації не виявлено.

Тест "Імпульсівность- рефлексивність" виявив, що середня кількість правильних відповідей в учнів спеціальної школи дорівнює 10, у їхніх однолітків із загальноосвітньої школи - 17. Час, витрачений на завершення всього тесту в середньому в учнів експериментальної групи дорівнювало 23 мінутам- у контрольної групи - 17 хвилинам. Отримані дані дозволяють зробити висновки про уповільненому процесу сканування - зіставленні парних фігур, і про відносно великий рефлексивності вихованців в спеціальної школи. До категорії "імпульсивних" можна віднести 31%, рефлексивних - 69%.

Методика "Ціннісні орієнтації", заснована на прямому ранжуванні списку цінностей виявила, що переконання вихованців спеціальної школи багато в чому збігаються з переконаннями їх здорових однолітків. Перевага віддається таким цінностям, як любов, цікава робота, матеріально забезпечене життя, щасливе сімейне життя, розваги (у хлопчиків). Разом з тим виявлено значні відмінності: (1) ряд дітей зі спеціальної школи не розуміли таких цінностей, як активна діяльне життя, життєва мудрість, пізнання, продуктивне життя і творчість- (2) на останні місця у цих дітей поставлені цінності: суспільне визнання, щастя інших, розвиток і впевненість в собі-(2) на друге місце вийшла така цінність, як здоров`я, що займає в загальноосвітній школі восьме місце.

Ранжування списку інструментальних цінностей дало недостовірні результати у дітей спеціальної школи. На питання "Ким ти хочеш стати? Яку професію ті собі вибрав?" дівчинки спеціальної школи дають наступні відповіді: перукар - 45,7%, швачка - 20%, вчитель - 15,3%, лікар - 11,7%, "модель" - 2,8%, "не знаю" - 5,2 % - а хлопчики: міліціонер - 44,4%, шофер - 26,6%, швець - 4,4%, ракетник - 2,2%, скульптор - 2,2%, шахтар - 2,2%, не вибрали - 18%.

Аналізуючи отримані матеріали можна відзначити, що учні спеціальної школи погано інформовані про існуючі професії. Вибір професії здійснюється багатьма з них без співвіднесення своїх можливостей і вимог, які пред`являє до особистості обрана професія. В ході роботи стала очевидною необхідність диференційованого медико-психолого-педагогічного підходу до соціально-трудової адаптації розумово відсталих дітей.

Цуціев Ж.Ч.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!