Особливості довільної уваги учнів з зпр

Відомо, що для дітей із затримкою психічного розвитку (ЗПР) характерна виражена емоційна нестійкість, несформованість довільної уваги, підвищена відволікання і інші відхилення в регуляції довільних форм діяльності. Емоційно-вольова незрілість у дітей з ЗПР поєднується з несформованістю довільної уваги, що проявляється в підвищеній Відволікання на незнайомі сильні подразники, нестійкості, розподіляється, в труднощах перемикання на новий вид діяльності.

Нами була поставлена задача дослідження властивостей довільного зорової уваги у дітей з ЗПР і динаміки навчальної діяльності при роботі з послідовно ускладнюються знаковим матеріалом.

Підбір методик здійснювався з урахуванням наступних вимог: спрямованість на визначення досліджуваних властивостей довільного зорового уваги-поступове ускладнення діяльності, що виражається в зміні знакового матеріалу при збереженні способу виконання завдання-можливість простежити динаміку діяльності.

Було обстежено дві групи школярів. В експериментальну групу ввійшли учні 5-х класів спеціальної (корекційної) школи (15 осіб), середній вік 13 років. Кожен з випробовуваних цієї групи має діагноз ЗПР церебрально-органічного генезу. Контрольну групу склали учні 6-го класу загальноосвітньої школи, середній вік 12 років, що мають середню по школі успішність.

В ході експерименту виявилося послідовне зниження продуктивності діяльності учнів з ЗПР в міру збільшення знаковою опосредованности. Так, завдання, що не містить знакового матеріалу, випробовувані експериментальної групи виконували з незначним відставанням від контрольної групи (t = 1,1- pgt; 0,05). При виконанні завдання, що вимагає механічного дії зі знаковим матеріалом на перцептивном рівні, намітився розрив в результативності (t = 3,8- plt 0,001). І хоча при виконанні завдання, що містить операції зі знаками різного типу, також спостерігається значний розрив у продуктивності (t = 2,8 plt 0,001), слід зауважити, що випробовувані експериментальної групи показали в середньому його результати будуть відповідати нижній межі норми. Найбільший розрив у результатах спостерігається при виконанні найбільш знаково-опосередкованого завдання на інтелектуальному рівні (t = 4,6- plt 0,001).

Діяльність піддослідних експериментальної групи в умовах високої знаковою опосредованности характеризується прихованою імпульсивністю на інтелектуальному рівні, що виражається в зниженні концентрації уваги при збереженні зовнішніх атрибутів діяльності. Спостереження в ході експерименту виявили у випробовуваних з ЗПР наявність зовнішніх способів самоконтролю - моторного і мовного, що посилюються при виконанні найбільш знаково-опосередкованого завдання.

Виявлено, що стійкість, концентрація і розподіляється уваги у дітей з ЗПР при роботі на перцептивном рівні наближаються за своїми характеристиками до характеристик дітей з нормальним розвитком. Поступове ускладнення діяльності, пов`язане з посиленням знаковою опосредованности, веде до зміни її характеру і різкого зниження продуктивності виконання завдання учнями з ЗПР.

Л.С.Виготський зазначав, що перехід зовні опосередкованої вищої психічної функції у внутрішню обумовлений зрілістю відповідних психофізіологічних структур і механізмів. Отже, з точки зору теорії формування вищих психічних функцій, факт наявності зовні опосередкованого довільного уваги у випробовуваних з ЗПР можна розглядати як уповільнення (затримку) процесу формування вищих форм даної функції, внаслідок відхилень у розвитку дітей даної категорії.

З іншого боку, той факт, що учні спеціальної (корекційної) школи користувалися зовнішніми стимулами самоконтролю при виконанні всіх завдань в ході експерименту, необхідно розглядати як позитивний. Систематична корекційна робота забезпечила оволодіння і використання учнями навичок зовнішньої саморегуляції і самоконтролю. Саме ці навички дозволили їм показати результати, близькі до результатів учнів загальноосвітньої школи в завданнях низької та середньої складності. Ці ж навички зовнішнього самоконтролю дозволили випробуваним управляти динамічної стороною діяльності при виконанні найбільш складних, знаково-опосередкованих завдань. Цим можна пояснити зниження перцептивних помилок при виконанні завдання, що вимагає внутрішнього осмислення.

Логінова Л.І.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!