Короткочасна пам`ять учнів початкової школи з дисграфією

Молодший шкільний вік є періодом інтенсивного розвитку інтелектуальних функцій, якісних змін в емоційно-вольової і потребностно-мотиваційної сферах. Однак найбільш значущим є перехід дитини до навчання як до систематичної, цілеспрямованої діяльності. З початком навчання в школі молодші школярі знайомляться з абсолютно новим для них видом мовлення - письмовою мовою.

Письмова мова формується тільки в умовах цілеспрямованого навчання, тобто механізми писемного мовлення складаються в період навчання грамоті і удосконалюються в ході подальшого навчання. У поняття писемне мовлення як рівноправних складових входять читання і письмо.

Як вид діяльності лист включає три основні операції: символічне позначення звуків мови, тобто фонем- моделювання звуковий структури слова за допомогою графічних символів-графомоторних операції.

Оволодіння грамотою є складною розумовою діяльністю. Крім зрілості мовних функцій дитини, формування навичок письма вимагає певної сформованості розумових процесів, довільної уваги, пам`яті.

Останнім часом збільшується число дітей, що зазнають труднощів в засвоєнні письма і читання. За даними зарубіжної літератури, таких дітей 15 - 20% в американських школах, до 10%? в європейських, в вітчизняних дослідженнях, до недавнього часу, наводився менший показник - 8,7%.

Однак, труднощі навчання письму, зустрічаються набагато частіше, ніж 30-40 років тому. С.П.Ефімова і М. М. Безруких (1991) наводять дані про те, що у 20 - 30% учнів початкових школи формування навичок письма проходить зі значними складнощами, а це вже не кілька учнів в кожній паралелі, а 7 - 9 учнів у кожному класі.

Метою нашого дослідження було вивчення короткочасної пам`яті у молодших школярів з дисграфією.

В роботі використовувалися методика вивчення короткочасної вербальної пам`яті "Заучування 10 слів", розроблена А.Р. Лурія та методика визначення обсягу короткочасної пам`яті на геометричні фігури при їх відтворенні, описана С.Н. Архангельської,

Т.В. Ендовицкий, Я.З. Неверович.

Нами було обстежено 150 учнів других і третіх класів середніх загальноосвітніх шкіл міста Санкт-Петербурга. Всі обстежувані були розділені на дві групи. В першу групу увійшло 75 молодших школярів (47 хлопчиків і 28 дівчаток) з дісграфіческімі порушеннями, до другої групи увійшло 75 школярів (41 хлопчик і 34 дівчинки), які не мали труднощів у формуванні навичок письма.

Порівняльний аналіз отриманих результатів показав, що при запам`ятовуванні і наступному відтворенні геометричних фігур діти обох груп справлялися із завданням однаково успішно. Достовірних відмінностей отримано не було.

При виконанні методики 10 слів достовірні відмінності між двома групами (р lt; 0.01) були отримані при 3, 4 і 5 пред`явленні слів методики.

При збільшенні номера пред`явлення збільшуються відмінності між середньою кількістю відтворених слів у експериментальної і контрольної групи. У дітей з дисграфією середня кількість відтворених слів зменшується від другого пред`явлення (6,2 слова) до п`ятого пред`явленню (5,0 слів). У контрольній групі середня кількість відтворених слів плавно збільшується від 4,9 (1 пред`явлення) до 7,7 (5 пред`явлення). Така тенденція може говорити про високу стомлюваності учнів з дисграфією.

При аналізі відмінностей за показниками короткочасної пам`яті в групі дівчаток і хлопчиків з дисграфією, можна відзначити, що перші чотири пред`явлення дівчинки в середньому запам`ятовують більше слів, ніж хлопчики. При цьому зберігається тенденція до зниження кількості відтворених слів від першого до п`ятого пред`явлення і у дівчаток, і у хлопчиків. У хлопчиків динаміка запам`ятовування слів більш рівномірна з незначним зниженням до п`ятого пред`явленню. Відзначається різке збільшення продуктивності запам`ятовування 3,9 слова (1 пред`явлення) і 5,4 слова (2 пред`явлення), в подальшому продуктивність запам`ятовування практично не змінюється. У дівчаток при більш високих показниках короткочасної пам`яті приріст продуктивності запам`ятовування збільшується незначно і до п`ятого пред`явленню знижується. Можливо, це пов`язано з особливостями обробки мовної інформації у дітей з дисграфією.

Щукін А.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!