Особливості пам`яті молодших школярів з зпр

У дослідженні брало участь 60 дітей молодшого шкільного віку, з них експериментальну групу склали 40 дітей із затримкою психічного розвитку церебрально-органічного генезу. Експериментальна група ділилася на дві підгрупи: 1 підгрупа складалася з 21 хлопчика, 2 підгрупа - з 19 дівчаток.

Контрольна група складалася з 20 дітей цієї ж вікової групи без порушень розвитку.

В експерименті використані методи: біографічний, спостереження, бесіда, метод статистичної обробки результатів дослідження, а також стандартизовані експериментально-психологічні методики: методика дослідження оцінки типу і обсягу пам`яті "Запам`ятовування 10 слів". (Регуш Л.А), методика дослідження механічної та смислової пам`яті "Запам`ятай пару" (А.Ф.Ануфріев, С.Н.Костроміна), методика дослідження асоціативної пам`яті "Піктограма" по А.Р.Лурия, методика дослідження співвідношення довільної і мимовільної пам`яті (Г.А.Урунтаева, Ю.А.Афонькіна)

Дослідження дітей 1-ї та 2-ї підгруп показали наступне.

При дослідженні домінуючого типу пам`яті і обсягу короткочасної пам`яті з використанням методики "Запам`ятовування 10 слів" (досліджувався зоровий, слуховий і комбінований тип пам`яті), було встановлено, що провідною для двох груп є зорова пам`ять, обсяг якої відповідає нормі у 9 хлопчиків з 21 і 10 дівчаток з 19 (6 і вище балів). Результати у дівчаток були вищі (58,9%), ніж у хлопчиків (56,6%).

В результаті дослідження продуктивності смислового і механічного запам`ятовування за допомогою методики "Запам`ятай пару", в якій для запам`ятовування пропонувалися 10 пов`язаних за змістом пар слів і 10 не зв`язаних за змістом пар слів, встановлено, що продуктивність смислової пам`яті у хлопчиків трохи вище (29,5 %) ніж у дівчаток (27,3%), зате продуктивність механічної пам`яті вище у дівчаток (33,1%), ніж у хлопчиків (26,6%).

З метою вивчення співвідношення довільної і мимовільної пам`яті використовувалися три набори предметних картинок, 10 картинок в кожному наборі, проводилося три серії експериментів через день. За результатами проведеного дослідження встановлено, що у дітей двох груп превалює активна мимовільна пам`ять, хоча результати дівчаток незначно вище, ніж у хлопчиків (33,6% і 33,3% відповідно). Обсяг довільної пам`яті нижче, ніж обсяг пасивної мимовільної пам`яті і становить (1 - 27,6%, 2 - 27,3% і 1 - 27,6% і

2 - 27,8%)

При вивченні асоціативної пам`яті з використанням методики "Піктограма" (по А.Р.Лурия) з пред`явленого переліку з 12 слів і словосполучень виявлено, що результати дівчаток нижче (21,1%) у порівнянні з результатами хлопчиків (26,2%)

Порівняльний аналіз результатів експерименту всіх підгруп показав наступне.

Показники стану пам`яті у дітей перших двох підгруп значно нижче показників пам`яті у дітей третьої підгрупи за всіма методиками.

Домінуючим видом пам`яті є зорова пам`ять, обсяг її у хлопчиків з ЗПР (56,6%), у дівчаток з ЗПР (58,9%), у дітей норми (73%).

Це пов`язано у молодших школярів з переважанням першої сигнальної системи.

Продуктивність механічної пам`яті у хлопчиків з ЗПР (26,6%), у дівчаток (33,1%), у норми (56%), продуктивність смислової пам`яті у хлопчиків з ЗПР (29,5%), у дівчаток (27,3 %), а у норми (63,5%). Причиною низьких результатів стану пам`яті є швидке виснаження дітей в процесі експерименту.

Довільна пам`ять у хлопчиків становить (27,6%), у дівчаток (27,3%), у норми (54%). Низький обсяг довільної пам`яті пов`язаний також з підвищеною виснаженістю і нестійким увагою.

Мимовільна пам`ять у хлопчиків з ЗПР (33,3%), у дівчаток (33,6%), у норми (69%). Асоціативна пам`ять у хлопчиків з ЗПР (26,2%), у дівчаток (21,1%), у норми (71%). Подібні порушення пам`яті свідчать про залишкові явища органічного ураження головного мозку у дітей та церебрастенические синдромі. Підвищена інтелектуальна виснаженість, нестійкість уваги і емоцій постійно виявлялися при бесіді з дітьми і в їх ігрової діяльності

Отримані дані дозволяють зробити висновок про необхідність використання прийомів наочного запам`ятовування при фронтальній педагогічної роботи в класах корекційно-розвивального навчання, особливо при організації інтегрованого навчання і виховання дітей із затримкою психічного розвитку.

Грошева І.Є.