Формування писемного мовлення у молодших підлітків у білорусі

Проблема розвитку мовлення давно привертає увагу фахівців різних галузей знань (Щерба Л.В., Супрун А.Є., Леонтьєв А.А., Антипова М.Б., Вигонна Л.Т., Булахов М.Г., Єленський Н. Г., Савельєва Т.М., Совєткін Ф.Ф. та ін.). Однак мова підлітка досліджена менше, ніж мова дітей інших вікових груп. Розвиток писемного мовлення в підлітковому віці відбувається за рахунок розширення словникового запасу і засвоєння безлічі значень, які здатний закодувати словник рідної мови. Підліток починає усвідомлювати, що кошти мови, як знакової системи, дозволяють не тільки відображати в мові навколишню дійсність, а й фіксувати певний погляд на світ. У той же час розвиток мови нерозривно пов`язане з розвитком мислення. Особливого значення набуває в цьому віці розвиток писемного мовлення. Завдяки їй, підліток звільняється від вербального реалізму, що призводить до розвитку понятійного мислення. У розвитку мислення й мови відбувається індивідуалізація самосвідомості підлітка.

Об`єкт нашого дослідження - письмова мова учнів п`ятих класів. Його предмет - психологічні особливості формування писемного мовлення в умовах близькоспорідненого двомовності.

Метою нашого дослідження було з`ясувати особливості писемного мовлення молодших підлітків, що навчаються в міських і сільських школах за різними технологіями: за технологією розвиваючого навчання (РО) за системою Ельконіна-В.В. Давидова, псіходідактіческой системі Л.В.Занкова, за методикою Г.А.Бакуліной, а також по системі традиційного навчання (ТО). В експерименті взяли участь 201 учень шести шкіл м Гомеля і чотирьох шкіл Гомельської області.

В ході експерименту учням п`ятих класів було запропоновано написати твори на теми: "Людина і природа", "Що б я зробив, якби був чарівником?". На розкриття цих тем відводилося по 45 хвилин. Письмова мова підлітків аналізувалася і зіставлялася за такими критеріями: в кожному творі підраховувалася загальна кількість слів, загальна кількість пропозицій з урахуванням особливостей кожної пропозиції, визначався прямий і інверсійний порядок слів, підраховувалася загальна кількість спожитих слів із зазначенням граматичних категорій, виявлялися випадки вживання художніх засобів виразності і випадки інтерференції, а також встановлювалося кількість слів, одноразово використовуваних в творі.

Загальна кількість слів у творі дозволяє судити про багатство словника школяра, про його умінні будувати розгорнуті письмові висловлювання. Кількість одноразово використаних слів у творах дає уявлення про активний словниковий запас п`ятикласників, про можливості використовувати у своїй промові синоніми. Співвідношення між кількістю пропозицій з прямим порядком слів і кількістю пропозицій з інверсійним порядком слів дає можливість оцінити ступінь гнучкості мислення учнів, їх здатність до творчості, до індивідуального вираження своїх думок. Вживання підлітками в своїй письмовій мові різноманітних художніх засобів вираження думок свідчить про їх мовної культури, про розвинене почуття мови, про вміння використовувати багатства рідної культури і мови. У той же час кількість помилок, пов`язаних з проявом в промові інтерференції, в творах учнів дозволяє визначити, наскільки чітко діти розмежовують в своїй свідомості російську і білоруську мовні системи, наскільки добре ними засвоєні мовні норми, наскільки повне уявлення вони мають про особливості побудови висловлювань на російською та білоруською мовами.

висновки

1. Письмова мова учнів шкіл м Гомеля, де навчання будувалося за системою РВ, була набагато багатше і змістовніше в порівнянні з письмовою мовою учнів, які навчалися за системою ТО. Отримані висновки підкріплюються результатами статистичного аналізу емпіричних даних за допомогою критерію? 2.

2. Письмова мова молодших підлітків у школах м Гомеля, де навчання будувалося за системою РВ по Ельконіна-В.В. Давидова, була більш довільною, індивідуальної, виразною в порівнянні з письмовою мовою учнів, які навчалися за псіходідактіческой системі Л .В.Занкова. Отримані висновки підкріплюються результатами статистичного аналізу даних за допомогою критерію? 2.

3. Рівень розвитку писемного мовлення учнів, які навчалися за системою РВ по Ельконіна-В.В. Давидова, вище рівня розвитку писемного мовлення школярів, які навчалися за цією ж системою в Гомельській області. Отримані висновки підкріплюються результатами статистичного аналізу емпіричних даних за допомогою критерію? 2.

4. Письмова мова учнів шкіл Гомельської області, де навчання будувалося за системою РВ, істотно не відрізнялася від писемного мовлення учнів шкіл Гомельської області, в яких навчання будувалося за системою ТО.

Гапановіч-Кайдалова Є.В.