Особистісний підхід у навчанні іноземної мови

В області викладання іноземних мов приділяється велика увага активних методів і форм навчання. Ефективність їх застосування досліджувалася і доводилася багатьма авторами (Г. О. Китайгородської, Т.Н. Смирнової, Н.В. Елухиной і ін.). Дослідники підкреслюють, що активні методи (АМО) є полуфункціональнимі, здійснюючи мотиваційно-спонукальну, навчальну та компенсаторну функцію. У методичному аспекті вони розглядаються як вправи і служать засобом контролю, так як дають вчителю можливість оцінити мовні, мовні навички та вміння учнів.

Щоб навчити учнів спілкуватися іноземною мовою, закласти основи володіння кожним видом мовленнєвої діяльності на елементарному комунікативному рівні, необхідно "ввести" в пам`ять тих, хто навчається певна кількість словникових одиниць. Застосування АМО долає недоліки традиційної теорії, вирішуючи важливу проблему: викликає в учнів потребу в нових словах і дає їх в зручному для використання вигляді.

Результати, отримані в ході експериментального навчання учнів восьмих класів англійської мови підтверджують ефективність навчання в умовах АМО і наочно показують динаміку зростання словникового обсягу в учнів. За допомогою діагностичного тесту, складеного відповідно до цілей і завдань навчання, проводилися предексперіментальний і підсумковий зрізи. Учням було запропоновано підкреслити ті лексичні одиниці, яким вони могли знайти відповідні еквіваленти в англійській мові. В результаті узагальнення даних з`ясувалося, що на початковому етапі існували незначні відмінності в обсязі словникових одиниць (50% учасників ЕГ і 38,5% учасників КГ влдеют об`ємом в 300 слів). Це пояснюється тим, що в неварьіруемие умови ми включили однакову мовну підготовку груп. За результатами підсумкового зрізу словниковий обсяг у тих, хто навчається ЕГ на відміну від КГ значно возрастает.Большіе відмінності в порівняльному плані: 50% учнів досягають обсягу володіння 500-550 слів, коли в КГ лише 15,4%. Звертає на себе увагу той факт, що підвищується рівень володіння іншомовною лексикою і в КГ. Використання традиційних методів навчання в КГ також дозволило підвищити якість навчання (у 30,8% обсяг склав 460 слів, у 23,1% - 390)

Є припущення (А.А. Реан, Н. Е. Горохова), що АМО не є завжди ефективними, продуктивність будь-яких методів в істотному ступені залежить від обліку індивідуально-особистісних особливостей учнів. Для одних учнів АМО найбільш ефективні, змушують їх брати активну участь в навчальному процесі. Для інших - АМО вимагають великого емоційного напруження і знижують ефективність. Наше емпіричне дослідження присвячене перевірці цих положень і перші результати вже показують цю різницю і ставлять необхідність пошуку нових рішень.

Горохова н.е