Технологія комунікативного навчання іншомовної культури

Іноземна мова в сучасних умовах стає необхідним елементом професійної підготовки випускника. В умовах кардинальних соціально-економічних перетворень всередині країни і розширення ділових зв`язків із зарубіжними країнами зростає потреба в людях, які володіють іноземною мовою. Навчання будь-якого предмета, в тому числі й іноземної мови, залежить як від соціальних факторів, що впливають на цілі, зміст, принципи, методи і засоби навчання, так і від рівня розвитку науки в цілому і методики навчання іноземної мови.

Найбільш результативною педагогічною технологією для навчання іноземної мови ми вважаємо технологія комунікативного навчання іншомовної культури. Дана технологія була запропонована Е.І.Пассовим для умов російської масової школи як методика, що дозволяє учням до закінчення школи опанувати іноземну мову на рівні, достатньому для адаптації в іншомовному суспільстві. Навчання на основі спілкування є сутністю практично всіх інтенсивних технологій навчання іноземної мови. Інтенсивна технологія Г.Лозанова породила ряд практичних варіантів і в нашій країні (інтенсивні курси Горн А.Г., Частка Г.Н. та ін.).

У вищій школі теорія і практика комунікативного інтенсивного навчання іноземної мови розроблена Г. О. Китайгородської. Цільовими орієнтаціями даної педагогічної технології є навчання іншомовної комунікації за допомогою спілкування і засвоєння іншомовної культури. Ця технологія має на увазі, що іноземна мова як засіб спілкування, соціалізації і залучення індивіда до культурних цінностей є, на відміну від інших навчальних предметів, одночасно і метою, і засобом навчання. При використанні даної технології нами враховувалося, що оволодіння іноземною мовою відрізняється від оволодіння рідною способами оволодіння, щільністю інформації в спілкуванні, включеністю мови в предметно-комунікативну діяльність і реалізованими функціями.

Говорячи про принципи навчання студентів іноземної мови із застосуванням технології комунікативного навчання, слід зазначити практичну орієнтацію заняття, при якій навчання відбувається через спілкування. Мовні вправи для студентів підбиралися нами таким чином, щоб вони відповідали реальному спілкуванню і сприяли поетапного накопичення великого обсягу лексики і граматики з негайною реалізацією. Ми прагнули, щоб в більшості вправ засвоювалися мовні одиниці, так як функціональність передбачає, що засвоєння слів і граматичних форм відбувається безпосередньо в діяльності.

Принципово важливим у нашій роботі був відбір і організація матеріалу на основі ситуацій спілкування, які цікавлять учнів. Нами враховувалися також особистісна орієнтація спілкування і колективна взаємодія учнів. Велика увага приділялася лингвострановедческий аспекту викладання мови, оскільки обсяг країнознавчих і лінгвістичних знань дуже великий і не може бути засвоєний як в рамках шкільного курсу, так і в рамках курсу навчання іноземної мови немовного вузу. Тому для аудиторної роботи ми відбирали обсяг знань, необхідний для подання культури країни і системи мови в концентрованому, модельному вигляді.

Нам видається важливим те, що при застосуванні даної сучасної педагогічної технології реалізується особистісно-діяльний підхід, який має на увазі, що для успішного оволодіння іноземною мовою необхідно, щоб він був включений в систему життєвих інтересів студентів. Якщо студент на заняттях розуміє, що іноземна мова дає йому можливість більше дізнатися про обрану професію, заглибитися в відповідну область знання, прочитати автентичний текст, то іноземна мова набуває для нього особистісний сенс і стає дієвим чинником мотивації навчання.

Волкова С.Л.