Мовне партнерство як чинник мотивації до вивчення іноземної мови

Для повноцінного засвоєння іноземної мови необхідно протягом тривалого часу перебувати в іншомовному середовищі. Однак не всі мають таку можливість. Крім того, для багатьох людей іноземну мову і його вивчення не має особистісної значущості. Тому не виникає потреби використовувати іноземну мову як засіб спілкування. Його засвоєння не дає людині безпосередніх знань про реальну дійсність. Мова безпредметна. Він є лише засобом вираження думки. Діти, наприклад, часто не розуміють, навіщо їм треба вивчати ще одну мову, окрім рідної, і роблять це тому, що "треба", а не тому, що "хочу".

Школяру важко зрозуміти, що в сучасних умовах необхідне знання іноземної мови, що кожна освічена людина повинна знати хоча б один з них. Найчастіше цілі, які ставляться перед учнями абстрактні, занадто віддалені, не відповідають їх реальним інтересам і потребам. Однак необхідно, щоб при навчанні виникла природна, актуальна потреба висловити думку саме іноземною мовою. Найбільш ефективним для вирішення цього завдання, згідно Е.І.Пассову, є ставлення мовного партнерства між навчальним і учнем.

Такий вид взаємодії дозволяє за допомогою іноземної мови реалізувати природний мотив говоріння. У статусі речового партнера в учня виникає бажання самостійно, мимоволі вживати нерідну мову як засіб вираження думки. Цим ставлення мовного партнерства відрізняється від ставлення "учитель-учень". Той, якого навчають в статусі речового партнера не тільки вивчає іноземну мову, а й активно використовує його як засіб вираження свого актуального смислового змісту, відповідного особистим інтересам і бажанням.

Встановлення відносини мовного партнерства особливо важливо на початковому етапі навчання, так як у дітей ще не сформовано поняття про іноземну мову. Тоді з самого початку дитина буде сприймати іноземну мову як новий засіб спілкування, вираження думок, а не як ще один новий предмет. А навчального він буде сприймати не тільки як учителя, а й як мовного партнера. Таким чином, вже на початковому етапі навчання іноземної мови для дитини буде більш важливий процес вивчення мови, а не його результат.

Ставлення мовного партнерства неможливо без стійкої комунікативної мотивації, яка забезпечує інтенсивну і в той же час "природно" організуючу мовну діяльність. Подібно до того, як стійкі інтереси виникають з ситуаційних, стійка мотиваційна готовність до іншомовного спілкування виникає з ситуаційної мотивації. Ситуаційна мотивація складається під впливом спеціальних засобів, зумовлених специфікою мови, особистісними і віковими особливостями учнів.

Криволапик А.А., Спиридонова С.Б.