Вплив вікового фактора на процес оволодіння іноземною мовою

Вплив віку на процес засвоєння іноземної мови (ІМ) протягом останніх десятиліть визначалося неоднорідне. До теперішнього часу накопичилося солідну кількість даних, на основі яких ми можемо скласти більш-менш повне (на даний момент) уявлення про проблему співвідношення віку і закономірностей засвоєння іноземних мов. У зв`язку з цим пропонується розглянути, спираючись на відповідні експериментальні дослідження, еволюцію поглядів на роль вікового фактора в вивченні іноземних мов і проаналізувати сучасну точку зору на зазначену проблему.

Відповідно до гіпотези Е.Леннеберга, період між двома і тринадцятьма роками є не тільки природним для оволодіння мовою, але єдино можливим, тобто критичним. Звідси робляться висновки, що в міру дорослішання здатність людини до засвоєння мови слабшає або взагалі атрофується, що окремі аспекти мови не можуть бути освоєні на рівні носія мови за межами критичного періоду і що засвоєння іноземної мови поза цього етапу розвитку дитини якісно відрізняється від того, як опановує першою мовою маленька дитина, наслідком чого виявляється вимогу якомога більш раннього початку навчання іноземної мови - в дошкільному або в молодшому шкільному віці.

Після висунення цієї гіпотези накопичені дані, що змушують поставити під сумнів ідею критичного періоду і надійність фактичного матеріалу, призводить до її підтвердження.

Труднощі, що виникають при оволодінні ІМ, також можуть бути обумовлені різними причинами, і вік засвоєння мови в таких випадках не повинен розглядатися в як як фактор, що має пояснювальну силу. Є багато досліджень, які свідчать про принципову подібність типів помилок і стратегій оволодіння ІМ, що фігурують і у дітей, і у дорослих. У той же час ряд учених зареєстрована варіативність показників успішності оволодіння ІМ всередині однієї і тієї ж вікової групи і при зіставленні різних вікових груп (Romaine S., 1989).

Результати дослідження того, як діти з різними Я1 (іспанською, норвезьким) опановують одним і тим же Я2 (англійською мовою), свідчать про збіг етапів мовного розвитку, типів помилок і інших принципових тенденцій з тим, як це відбувається при засвоєнні англійської мови в якості Я1, і незалежно від характеру першого мови учнів, що змушує припустити наявність певних універсальних механізмів оволодіння мовою. Це узгоджується із зазначенням І. О. Зимня на те, що механізми мовної діяльності рідною та іноземною мовою одні і ті ж, відрізняючись в другому випадку рівнем функціонування, ступенем "прилаживания" до оперування новими засобами і способами формування і формулювання думки і особливостями організації артикуляційної і інтонаційної програм (Зимова, 1989).

З урахуванням названих і подібних до них фактів і міркувань вчені нині воліють говорити не про критичний, а про сензитивного (тобто найбільш сприйнятливому для оволодіння мовою) періоді, характер якого до того ж змінюється в часі: на ранньому етапі (в молодшому віці) має місце найбільша сприйнятливість до вимови, на середньому - до синтаксису і морфології, дорослі ж краще сприймають семантичні тонкощі і поповнюють свій вокабуляр. Відзначається, що більш дорослі діти краще справляються зі сприйняттям на слух, а дорослі - з оволодінням знаннями в області іноземних мов (Newport E.L., Bavelier D., Neville H.J., 2001). Тим самим, визнаються переваги того чи іншого віку в деякому відношенні, а "упущений" сензитивний період не рахується катастрофою.

Дослідження в області оволодіння мовою змушують припустити, що пік успішності оволодіння звуковою системою і граматичною структурою спостерігається в ранньому дитинстві. Зі збільшенням віку оволодіння мовою загальний рівень успішності починає знижуватися з 4-6 років. Ті, хто починає навчатися мови в дорослому віці, зазвичай виявляють низький рівень володіння багатьма аспектами мови, хоча деякі індивіди можуть зрівнятися з тими, хто навчався мови з раннього віку. Ці результати описуються для умов навчання як Я1, так і Я2- за параметри успішності оволодіння мовою беруться акцент, продукування і розуміння морфології та синтаксису, швидкість синтаксичної переробки, правильність.

Ведеться в рамках психолінгвістики і психології навчання іноземних мов дискусія про співвідношення віку і механізмів засвоєння іноземних мов стимулюється також необхідністю створення якісних навчальних матеріалів для різних вікових груп - від дошкільнят і учнів початкової школи до студентів і людей похилого віку. Сучасними дидактичними концепціями навчання іноземних мов визнається, що без урахування особливостей розвитку особистості на різних вікових етапах, поза аналізом її розумових здібностей неможлива навчально-психологічно і психолінгвістичного обгрунтована розробка навчальних матеріалів.

Крестинский І.С.