До питання про здібності до освоєння іноземних мов

У дореволюційній Росії особи, які закінчували гімназії, освоювали як мінімум три іноземні мови: латинь (більшість - досить слабо), французький і німецький (на одному з яких, випускники були здатні пояснюватися). Звичайно, далеко не все населення Росії навчалося в гімназіях- далеко не всі закінчили гімназії володіли іноземними мовами. Але за свідченням сучасників, дворянство і представники інтелігенції з різночинців говорили по-французьки і понемецкі. Можливо, все ті, про кого йшлося вище, мали здатності до іноземних мов. Минуло чимало років з тих пір і що ж трапилося, всі стали нездатні? Адже на іноземній мові (одному!) Можуть розмовляти випускники мовних вузів і старшокласники, які навчаються в спецшколах, інші, за рідкісним винятком, іноземною мовою не володіють, або можуть читати і розуміти тексти за фахом (добре володіючи спеціальністю, тобто мова йде про дорослих людей).

Навчання іноземних мов у школах Республіки Білорусь починається з першого класу (в звичайних школах 3 рази на тиждень-в спецшколах - кожен день), ймовірно, знання іноземної мови підвищаться у зв`язку з тим, що остання фаза сенситивного до цього виду діяльності періоду захоплюється навчальним процесом . Але ж сенситивний до освоєння іноземних мов період по авторитетної думки В.Пенфільда і Л.Робертса (1964), припадає на вік 3-9 років, М.Сігуан і У.Маккі (1990) пишуть про можливості пренатального навчання. Питання про здібності до цього виду діяльності та їх розвиток залишається відкритим. Дослідники говорять про іншомовних здібностях (Б.А.Бенедіктов) - фонетичних, граматичних, лексичних, стилістичних здібностях (Б.В.Беляев) - мовних і мовних здібностях (Е.А. Голубєва) - про здібності до освоєння іноземних мов (Л. В.Маріщук) - відносять ці здібності і до загальних, і до спеціальних.

У проведеному дослідженні була зроблена спроба виявлення взаємозв`язків успішності освоєння іноземної мови з рівнем володіння рідною мовою, розвитку фонематичного слуху, володіння музичними інструментами 32 учнями 2 класу гімназії № 146 Мінська. Піддослідним було запропоновано завдання на визначення фонематичного слуху: спів пісеньки англійською мовою, методика ритм рівень володіння іноземною мовою перевірявся 4 субтестів методики Рапопорта і розповіддю на тему "About myself" (час без обмежень). Для виявлення зв`язку рівня засвоєння іноземної та рідної мов дітям пропонувалося протягом 3 хвилин розповісти про себе без навідних запитань. Отримані результати були піддані інтеркорреляціонному аналізу, в який, крім того, були включені відомості про заняття дітей грою на музичних інструментах- t-критерій Стьюдента застосовувався для виявлення можливих відмінностей успішності освоєння іноземної мови дітьми, з високим і низьким, за отриманими даними, рівнем розвитку фонематичного слуху (n = 23, n = 9, відповідно).

Результати аналізу показали високу кореляційний зв`язок між володінням іноземною і рідною мовами (r = 0,89), черговий раз підтвердивши дані, отримані Б. А. Бенедиктовим. Значущі взаємозв`язки виявилися також між рівнем освоєння іноземної мови і фонематичним слухом: сильна зв`язок між розповіддю англійською мовою та вмінням відтворювати мелодію голосом (r = 0,57), розповіддю англійською мовою і методикою ритм (r = 0,57), виконанням тесту Рапопорта і умінням відтворювати мелодію голосом (r = 0,50), виконанням тесту Рапопорта і методикою ритм (r = 0,54). Отже, можна вважати, що фонематичний слух відіграє велику роль в освоєнні іноземної мови, цитуючи П.П.Блонского "Хто слухає теж говорить, тільки про себе". Дійсно, чим краще в учня розвинений фонематичний слух, тим більше лексичних одиниць він вживає при говорінні іноземною мовою, тим краще його знання граматики іноземної мови.

Застосування t-критерію Стьюдента для залежних вибірок дозволило зробити висновок про наявність значних відмінностей між показниками успішності освоєння іноземної мови (за оповіданням "About myself") і вміння відтворювати мелодію голосом (Plt; 0,05), методики ритм (Plt; 0,05 ). Крім того, було виявлено значущі відмінності між результатами виконання валидного тесту Рапопорта і показниками вміння відтворювати мелодію голосом (Plt; 0,05) і методики ритм (Plt; 0,05). Отримані дані підтвердили значимість хорошого фонематичного слуху для успішності засвоєння іноземної мови молодшими школярами і дозволили припустити, що фонематичний слух є одним з компонентів здібностей до освоєння іноземних мов розуміються нами як системне психічне утворення.

Звертає на себе увагу той факт, що зв`язок між грою на музичному інструменті і успішністю освоєння іноземної мови не є статистично значущою. Можливо, це пов`язано з тим, що в молодшому шкільному віці діти роблять перші кроки в цьому напрямку і володіють музичними інструментами навіть гірше, ніж інотранним мовою. Звичайно, величина вибірки і заміряні параметри не дозволяють зробити остаточні висновки, але про тенденцію говорити цілком правомірно.

Марищук Людмила Володимирівна

Балащенко Ксенія Сергіївна

Увага, тільки СЬОГОДНІ!