Типологічний підхід до проблеми навченості іноземної мови у внз

Аналіз літератури, присвяченої діагностиці навченості, показує, що найбільш продуктивно дана проблема розробляється фахівцями ленінградської психологічної школі. Це виглядає закономірним, так як початок вказаним напрямом поклали роботи Б.Г.Ананьева, дав розгорнуту трактування цього явища і запропонував методи його діагностики. Б.Г.Ананьев підкреслив, що здатність до навчання характеризується зростанням готовності до подальшого навчання і виявляється в приростах, зрушення успішності.

Наше дослідження присвячене навченості іноземної мови, що є окремим випадком загальної здатності до навчання. Предметом нашого дослідження є особистісні детермінанти навченості, тобто властивості особистості, здатні виконувати функцію прогнозування успішності навчання іноземної мови (в структуру особистості ми, згідно А.Г. Ковальова і К. К. Платонова, включили показники темпераменту, характерологічних рис і здібностей).

Для діагностики навченості широке застосування знайшло тестування: вимір показників успішності на етапах початкового та кінцевого зрізів, розділених фазою психолого-педагогічного впливу. Наше дослідження передбачало вимір вихідного рівня лінгвістичної успішності, проведення формуючого експерименту і вимірювання кінцевого рівня лінгвістичної успішності. Як психолого-педагогічного впливу застосовувався тренінг розвитку мнемічних навичок, що складався з набору практичних вправ, орієнтованих на розвиток пам`яті та навчання прийомам продуктивного запам`ятовування. У контрольній групі стімульноє вплив не застосовувалося: її показники використовувалися лише для констатації факту, що зрушення успішності в експериментальній групі виник в результаті стимульного впливу, а не був обумовлений іншими факторами. Разом з тим були досліджені структура темпераменту (ОСТ В.М.Русалова) і показники особистісних рис (16PF).

В результаті стимульного впливу було зафіксовано підвищення рівня лінгвістичної успішності. За результатами розшарування вибірки було виділено три рівня навченості мови: високий (з високим приростом успішності), середній (з менш значним приростом) і низький (з мінімальним, нульовим і негативним приростом).

Типологічний аналіз показав, що представники кожної з виділених груп відрізняються певними властивостями особистості (темпераменту і особистісних рис), що дозволяє співвіднести виділені властивості зі значущими для вивчення іноземної мови якостями. Було встановлено, що представники високого рівня навченості характеризуються високими показниками соціальної пластичності, соціального темпу, темпу і соціальної емоційності. Для них характерні високі значення за факторами В, G, Q1, Q3 і низькі по фактору О. Представники низького рівня навченості характеризуються протилежними показниками за всіма зазначеними вище параметрами.

Аналіз результатів дослідження дозволив прийти до наступного висновку: рівень вираженості певних показників темпераменту і особистісних рис має кількісне і якісне розходження у студентів різних рівнів навченості, що може виконувати стосовно навченості іноземної мови прогностичну функцію.

Кутейников А.Н.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!