Моральний розвиток і проблема навченості

Підлітковий і юнацький вік характеризується інтенсивним освоєнням моральності як найважливішої складової соціального розвитку. Проведене дослідження в одній з Санкт-Петербурзьких шкіл було спрямоване на вирішення завдань щодо виявлення когнітивних і практичних аспектів морального розвитку в зв`язку з інтелектуальними та особистісними характеристиками учнів, включаючи можливість його спрямованого зміни. Необхідність комплексності підходу обумовлено складністю і многокачественной складу морального розвитку, що включає в себе елементи і освіти, що входять в різні підструктури людської психіки. Як в характері, так і в структурі спрямованості на майбутнє були виявлені моральні компоненти, які надають регулюючий вплив на становлення особистості і її поведінку. У судженнях про своє майбутнє у старшокласників моральний компонент, поряд з інтелектуальним і вольовим, входить в структуру життєвих планів, принципів, якими збираються керуватися в житті молоді люди (35% відповідей). Значимість моральності в цьому віці істотно підвищується, оскільки, як показало дослідження, в якості життєвих цілей нерідко виступає сама людина і проблема самовдосконалення знань і особистісних якостей (37% відповідей).

Моральні характеристики, що входять в систему особистісних якостей, виявляються функціонально пов`язаними з інтелектуальними особливостями і з моральними знаннями. Така тісна взаємодія різних психічних утворень було виявлено в учнів підліткового віку, що свідчить про особливу важливість морального виховання саме в цей період життя. Одним із шляхів спрямованого впливу на різні психологічні підструктури підлітка є посилення ролі когнітивного компонента.

Як показало дослідження, засвоєння моральних понять, як в підлітковому, так і в юнацькому віці носить нерівномірний характер. У рангової структурі моральних знань шестикласників перші місця займають такі поняття, як відповідальність і чесність, а останнє - поняття совісті. У десятикласників на перші місця виходять чесність і доброта. В результаті навчального експерименту і розрахунку коефіцієнта навченості були отримані зміни в рангової структурі моральних знань (40% випадків). Найбільший ефект був досягнутий в засвоєнні понять совісті (6 клас) і доброта (10 клас).

Знання моральних понять і практична орієнтація учнів не завжди збігається, як у підлітків, так і у старшокласників. Були виявлені два типи співвідношення знань і умінь орієнтуватися в конкретних життєвих ситуаціях: синхронний або конвергентний (відповідно 35 і 47% учнів) і асинхронний або дивергентний (відповідно 65 і 53% учнів). Це може свідчити про різні шляхи формування моральності в молодому віці. Не тільки при високому рівні моральних знань має місце слабка практична орієнтація (відповідно 40 і 14% учнів 6 і 10 класів). Також спостерігаються в багатьох випадках високий рівень вирішення життєвих завдань морального змісту при недостатньому знанні моральних понять (відповідно 25 і 38% учнів 6 і 10 класів). Отримані результати свідчить про необхідність спеціальної психолого-педагогічної роботи з надання допомоги молодим людям у їх моральному розвитку і вдосконалення з урахуванням того, що шкільний вік є найбільш сприятливим в становленні особистості людини.

Рибалко Е.Ф., Караєва Л.А.