Вплив дослідницької діяльності на індивідуальність старшокласників

В даний час зростає інтерес психологів до різних аспектів активності особистості. Відповідно до науково-дослідним напрямом, що розвивається школою Б.А. Вяткіна, різні види активності виконують гармонізують функції в системі інтегральної індивідуальності (ІІ). Особливого значення набуває проблема вивчення умов розвитку і прояву індивідуальних можливостей людини. В якості одного з таких умов на етапі шкільного навчання виступає дослідницька діяльність, метою якої є розвиток інтелекту, формування професійного самовизначення, творчості, наукових поглядів на світ.

В даному дослідженні вивчався вплив такого виду активності, як участь старшокласників у дослідницькій діяльності. Дослідження особливостей ІІ старшокласників у зв`язку зі спрямованістю даної діяльності є одним із актуальних завдань сучасної освіти, так як таке вивчення передбачає використання системного підходу до дослідження особливостей ІІ учнів. Незважаючи на значну кількість досліджень активності людини, проте роль нової діяльності і її вплив на розвиток ІІ до сих пір не є активним процесом в дослідженні психологічних шкіл. Тому дана тема є актуальною в теоретичному і практичному аспекті. У роботі зроблена спроба вивчити особливості ІІ старшокласників у зв`язку з характером спрямованості і успішності дослідницької діяльності.

Отримані в експерименті дані дають підставу стверджувати, що через дослідницьку діяльність можна управляти індивідуальністю старшокласника.

Наше дослідження показало, що в результаті впливу на особистість старшокласника значущі зміни відбулися в сфері інтересів і схильностей. Учні 10 = х класів після експерименту підвищили відсоток симпатій до професій типу "Людина - Людина", знизився відсоток симпатій до професій типу "Людина - Природа" і "Людина - Художній образ", що свідчить про стійкість схильностей учнів до професій типу "Людина - Людина". У 11 = му класі в учнів зберігся відсоток симпатій до професій типу "Людина - Людина", знизився відсоток схильностей до професій типу "Людина - Художній образ", що говорить про сформовану мотиваційної спрямованості до певної діяльності.

Учням до експерименту були властиві нестійкі інтереси до професій, після експерименту спостерігається збільшення відсотка вираженості інтересів до професій педагогічної спрямованості, зниження відсотка вираженості інтересів до права, на тому ж рівні залишився відсоток вираженості інтересів до медицини.

Проведений аналіз академічної успішності учнів та успішності в дослідницькій діяльності (за результатами кластерного аналізу) показав, що успішні учні в школі є успішними і в дослідницькій діяльності, тобто успішність у навчальній діяльності впливає на успішність в інший діяльності. Ступінь захопленості процесом розумової праці обумовлена стійкістю інтересів і схильностей учнів до обраних наук.

Зміни в особистісних характеристиках узгоджуються з методикою Р. Кеттелла і показують, що фактори товариськості і емоційної стійкості стали вище, знизилася егоїстичність, напруженість самовпевненість, підозрілість (Е, С, Q4, J, G). Зміни по фактору Н означають динамічність спілкування, емоційну забарвленість, що свідчить про важливість соціальних контактів, сміливості при взаємодії з людьми (особливо це стало відчутно після тренінгів по спілкуванню). Відбулося істотне зниження за фактором J (жорсткість - чутливість). Аналіз результатів по вивченню інтелекту показав, що після експерименту в учнів підвищилися показники виключення понять, логічності, пам`яті, пам`яті оперативної, вербального інтелекту, розподілу уваги.

Таким чином, проведене дослідження дозволяє нам констатувати, що методи роботи зі старшокласниками, передбачені експериментальною програмою, вплинули на інтелектуальний і особистісний ріст старшокласника, на самовизначення в виборі професії.

Медведєва Т.М.