Професійне самовизначення слабозорих старшокласників

Питання професійної орієнтації випускників шкіл для дітей з вадами зору в даний час набувають зростання актуальності у зв`язку з необхідністю вирішення на сучасному рівні завдань соціально-трудової реабілітації та адаптації.В основі професійної орієнтації лежить професійна придатність, обумовлена відповідністю медико-функціональних можливостей, соціальних і психологічних особливостей, а також професійної спрямованості. Медико-біологічні можливості випускників шкіл для слабозорих визначаються насамперед станом зорових функцій з урахуванням патологічного процесу, що призвів до їх зниження, а також його прогнозу. В даному випадку профорієнтації має передувати вирішення питання, чи відповідає стан органу зору конкретних умов праці.

Медичні аспекти професійної орієнтації людей з вадами зору учнів вивчені досить різнобічно такими авторами, як М.А.Вербук, В.П.Ермаков, М.І.Земцова, А.В.Иванова, Б.І.Коваленко, Е.М.Стерніна, З .М.Украінская, С.Б.Хмиров і ін. Однак психологічні аспекти проблеми вивчені недостатньо, практично відсутні роботи психологів в цій області. Завданням нашої роботи було вивчити психологічні аспекти профорієнтації слабозорих школярів і співвіднести їх з вимогами, що пред`являються до органу зору під час вступу до вищих і середніх спеціальних навчальних закладів. Для цієї мети ми використовували такі методики: анкета оптанта, карта інтересів, опитувальник Голланда, опитувальник ОЗУ.

Дослідження процесів професійного самовизначення дітей з вадами зору (в дослідженні брали участь 25 учнів, 12 хлопчиків і 13 дівчаток, 10-класників школи-інтернату №2 для дітей з вадами зору Санкт-Петербурга) дозволяє виділити деякі особливості їх професійних намірів.

Абсолютна більшість людей з вадами зору учнів (86%) замислювалися про своє професійне майбутнє, але лише 76% з них вважають, що вже вибрали свій шлях професійного розвитку, і лише 68% обрали професію або спеціальність. У той же час рівень розвитку їх професійних намірів не може бути оцінений як достатній для успішного професійного самовизначення.

Перш за все можна говорити про стихійність формування професійних намірів слабозорих учнів. Серед факторів, що вплинули на їх вибір професії, вони практично не згадують батьків і вчителів і вважають, що самостійно приймають дане рішення, а значить, вплив школи і сім`ї на професійне самовизначення наших випробовуваних мінімально. Важливу роль у вирішенні щодо професійного майбутнього грають рекомендації колишніх випускників їх школи. Особливо важливо те, що погано бачать учні не роблять активних спроб отримати необхідну інформацію, "перевірити" реальність свого професійного вибору або розвивати в собі професійно важливі якості.

Професійні наміри учасників нашого дослідження формуються на основі недостатніх відомостей про світ професій взагалі, про характеристики обраного професійного праці, про ступінь відповідності обраної професії своєму медичному статусу. Більш того, практично всі випробовувані нашої вибірки не знайомі з офіційним переліком спеціальностей, доступних людям з глибокими порушеннями зору, і лише маленький відсоток з них виділили стан свого зору як можливого перешкоди при отриманні професії. Показово, що "знання" про наявність зорового дефекту Герасимчука ще у слабозорих школярів "усвідомленням" і рідко проектується на проблеми професійного самовизначення.

Пізнавальні інтереси у дітей з порушенням зору сконцентровані в наступних областях: психологія і соціальна служба- робота в сфері обслуговування-робота службовця в офісе- менеджмент, управління-робота в сфері торгівлі-право, юріспруденція- фізкультура і спорт-а відкидаємо сфери - література, журналістіка- іноземний мова-легка і харчова промисловість-електро-і радіотехніка- металлообработка- фізика- математіка- хімія. Зазначені у них професійні типи: підприємницький, артистичний, соціальний, (по Голландії) і соціальний, артистичний, реалістичний (по ОПГ) говорять про те, що професійні інтереси учнів розташовані в сферах "Людина-Людина" і "Людина-Художній образ".

Суттєвою особливістю професійного самовизначення дітей з порушенням зору ми вважаємо також формування професійних планів на основі бідного і неадекватного уявлення цих учнів про себе, несформованою самооцінки.

Таким чином, професійні наміри слабозорих школярів формуються на основі низької активності учнів в процесі професійного самовизначення, дефіциту інформації про світ професій і про можливості професійного розвитку для людей з порушеним зором, а також на основі слабо розвинутого самосвідомості і спотвореного уявлення про себе зокрема.

Все це говорить про важливість профорієнтаційної роботи зі слабким зором школярами. У той же час доводиться визнавати неефективність існуючої системи професійної орієнтації в школах-інтернатах для дітей з вадами зору. Наявні розробки в галузі професійної орієнтації людей з вадами зору школярів ґрунтуються переважно на медичному аспекті, безумовно, найважливіший, але не єдиний аспект. А в профорієнтації дітей з вадами зору необхідно враховувати власне психологічні аспекти професійного становлення особистості.

Бейнаровіч К.К.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!