Особистісний адаптаційний потенціал і концепція власного майбутнього у підлітків

Зростаючі темпи і масштаби перетворення навколишнього середовища, які беруть в умовах сучасної науково-технічної і соціальної революції глобальний характер, висувають на одне з перших місць у світовій науці проблему адаптації всього живого, і перш за все людини, до змінного середовища. Науково-технічний прогрес систематично підвищує вимоги до "адаптаційним" (соматичним і психічним) ресурсів людини. Людина не просто зазнає впливу зовнішніх умов і реагує на них певним чином, намагаючись відповідати пропонованим до нього вимогам, а взаємодіє з усією навколишньою дійсністю, довільно змінюючи ступінь свободи і діапазон реалізації власного адаптаційного потенціалу.

У природі людини генетично закладена велика здатність до адаптації.

Особистісний адаптаційний потенціал характеризує джерела активності особистості у взаємодії з навколишнім середовищем. Основу вивчення особистісного адаптаційного потенціалу складають дослідження Г. Сельє (1960, 1972,1979), В.І. Медведєва, Г.М. Зараковского (1994), А.Г. Маклакова (1996, 2001), Е.К.Завьяловой (1998). З точки зору С.Т. Посохова адаптаційний потенціал являє собою інтегральної освіту, що об`єднує соціально-психологічні, психічні, біологічні властивості, які актуалізуються особистістю для створення і реалізації нових програм поведінки в змінених умовах життєдіяльності. Гіпотетично особистісний адаптаційний потенціал включає в себе біопластіческіе, біографічний, психологічний і особистісно-регуляторні компоненти. Біопластіческіе компонент відображає емоційно закріплені доцільні способи життєдіяльності людського організму і енергетичні ресурси, а також соматичні, фізіологічні, психофізіологічні властивості (Гарбузов В.І., 1994 Ерліх С.Н., 1996). Біографічний компонент включає в себе ті способи взаємодії зі світом, які дають людині його найближче оточення і історія його власного життя з усім досвідом збереження або виснаження адаптаційних резервів. Він містить також громадські традиції і етнокультурний досвід адаптації (Зав`ялова Е.К., 1998). Психічний компонент представлений інтегральними психічними утвореннями, що дозволяє відображати об`єктивну реальність у всьому її різноманітті (Панферов В.Н., 2000).

Важливий показник досконалості особистісної регуляції полягає в здатності людини до встановлення потрібного відповідності між тимчасовими точками життя: справжнім, минулим і майбутнім. К.А. Абульханова - Славська розкриває поняття життєвої перспективи в рамках концепції життєвого шляху особистості, визначає її як потенціал, можливості особистості, об`єктивно складаються в сьогоденні.

Для внутрішньої позиції старшого шкільного характерно особливе ставлення до майбутнього, сприйняття, оцінка сьогодення з точки зору майбутнього. Основним змістом цього віку стає планування професійного майбутнього і самовизначення. І особливу складність представляє планування власного майбутнього дітьми з порушенням зору.

Нами було проведено дослідження, основною метою, якого було вивчення особливостей особистісних характеристик і професійної спрямованості та самовизначення людей з вадами зору школярів. Об`єктом даного дослідження, були слабозорі учні 10 та 11 класів школи-інтернату №2 для дітей з вадами зору СПб. Загальна вибірка склала 66 осіб, 33 хлопчика та 33 дівчинки. Вік випробуваних - 15-17 років. Дослідження показало, що погано бачать старшокласники виявляються, мало готові до вибору професії, тому що не сформовані їхні пізнавальні інтереси, вони погано знають світ професій і не співвідносять свої можливості, в тому числі здоров`я, з вимогами професій. З точки зору особистих якостей багатьох з них характеризує не достатня зрілість особистості і неадекватність самооцінки.

Актуальною є вивчення тимчасової характеристики особистості в структурі особистісного потенціалу у підлітків в нормі і порушеному варіанті розвитку. Як порушення розвитку ми вважаємо слабкозорістю. У роботах Б.Г. Ананьєва і Е.Ф. Рибалко показана важливість зорового сприйняття простору для розвитку особистості, проте накладає відбиток і на тимчасові характеристики. Виходячи з припущення, мало вивченою залишається тимчасова вісь розвитку особистості (тобто співвідношення сьогодення, минулого, майбутнього) у підлітків з порушенням зору і нормою, актуальність збільшується в зв`язку з необхідністю професійного вибору, особистісної, професійної та навчальної адаптацією у підлітків.

Ми припускаємо вивчення закономірностей перспективи в структурі особистісного адаптаційного потенціалу, що дозволить розробити програми для психологічного супроводу та систему психологічної підтримки підлітку з порушенням зору.

Бейнаровіч Ксенія Костянтинівна