Комплексний підхід до вивчення адаптації студентів

Актуальність психологічного вивчення адаптації студентів визначається завданнями оптимізації навчальної діяльності, розробкою заходів, що сприяють максимально можливого скорочення адаптаційних періодів, виявленням чинників успішної адаптації.

Існує безліч підходів до вивчення цієї проблеми. А.К.Грішанов і В.Д.Цуркан стверджують, що під адаптацією студента слід розуміти процес приведення основних параметрів його соціальних і особистісних характеристик у відповідність, в стан динамічної рівноваги з новими умовами вузівського середовища як зовнішнього фактора по відношенню до студента. К.Ю.Сантросян пише, що адаптація виражається в реакціях організму на нові умови, які проявляються в зрушеннях функціонального стану і в результативності навчальної діяльності (успішності). А.В.Сіомічев визначає адаптацію як процес пристосування індивідуальна і особистісних якостей до життя і діяльності людини в умовах існування. Він також виділяє в сфері адаптації студентів пізнавальний і комунікативний аспекти.

М.В.Делеу стверджує, що в ході адаптації студента відбувається ломка вже сформованих динамічних стереотипів і що процес адаптації пов`язаний з підвищенням активності особистості, з формуванням нових особистісних якостей. Р.Р.Бібріх виділяє в процесі адаптації мотиваційно-особистісний аспект, пов`язаний з формуванням позитивних навчальних мотивів і особистісних якостей майбутнього фахівця.

М.І.Некіпелов і Г.Г.Кухлова зупинили свою увагу на зміні психофізіологічних функцій у студентів в процесі адаптації до навчальної діяльності (самопочуття, активність, настрій, працездатність). Н.Г.Колизаева під адаптацією до умов навчання у вузі розуміє процес активного пристосування студента до конкретної вузівської середовищі, представленої новим колективом однокурсників, викладачів, адміністрацією, новими умовами навчання і одержуваними знаннями. Цим автором приділяється увага і формуванню адаптивних характеристик особистості, що детермінують успішність адаптації і адаптивність як властивість особистості.

В.В.Лагерев в змісті процесу адаптації студентів виділяє три взаємопов`язані складові: соціально-психологічну, психологічну та діяльнісної. Т.І.Ронгінская висуває гіпотезу, що адаптація це складний процес перебудови психічної діяльності. Він повинен проявлятися і в змінах рівневих значень окремих характеристик особистості, і в змінах взаємозв`язків між ними, а також в різних співвідношеннях змін в різні періоди адаптаційного процесу.

Адаптація студентів це складний і багатофакторний процес і тому необхідний комплексний підхід до його реалізації відповідно до концепції Б.Г.Ананьева. Для реалізації комплексного підходу ми пропонуємо провести дослідження адаптації студентів через виявлення структурних і динамічних особливостей студентського адаптаційного синдрому, під яким ми розуміємо реакція всієї особистості студента на адаптивну ситуацію на різних етапах навчання у вузі. Імовірно структура адаптаційного синдрому включатиме в себе наступні складові: адаптація до навчальної діяльності, адаптація до нових соціально-психологічних умов, психологічна складова адаптації, до якої увійдуть психічні освіти, найбільш чутливі до даної адаптивної ситуації. Для того ж, щоб за усередненими значеннями не загубилася людська індивідуальність, необхідно вивчення індивідуальних стратегій адаптації студентів до професійного навчання.

Васильєва С.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!