Підходи до вивчення я-концепції старшокласників в ситуації вибору професії

Аналіз досліджень, присвячених структурі Я-концепції, мотиваційній сфері і професійного самовизначення старшокласників, показав, що Я-концепцію можна розглядати як інтегральне ставлення особистості до себе і навколишньої дійсності. Вибираючи Я-концепцію як предметної області дослідження, ми спиралися на теоретико-методологічні основи вітчизняної психології і досягнення зарубіжних дослідників. Зокрема, в дослідженні були реалізовані насамперед суб`єктний, інтегративний і системний підходи. З точки зору системного підходу Я-концепція являє собою внутрішнє, екзистенціальне ядро особистості-продукт відображення системи відносин особистості до себе і зовнішньому світу-елемент особистісного освіти, з яким узгоджуються всі дії, емоції, почуття, вчинки, поведінку, психологічне здоров`я і успіх в практичної діяльності. Я-концепція - санкціонує механізм по відношенню особистості до себе і зовнішнього світу. Вона пов`язує якості щодо себе і зовнішнього світу в минулому, сьогоденні і майбутньому. Частково існує і в сфері несвідомого. Інтегративний підхід орієнтує на взаємозв`язку між елементами психічної структури особистості, що дозволяють успішно вирішувати завдання в інтересах адаптації індивіда, і в першу чергу добитися узгодженості його мотивів і вимог оточення. Інтеграція поведінки реалізується через такі психологічні освіти, як установка, відношення, рольові структури. Побудова інтегрованого поведінки - істотна частина професійного самовизначення.

Для нас інтегративний підхід був важливий при вивченні взаємозв`язків Я-концепції з такими важливими складовими професійного вибору як мотиви, професійна спрямованість і сам вибір. У дослідженні ми орієнтувалися також на суб`єктний підхід, розкритий в дослідженнях С. Л. Рубінштейна, 1976- К. А. Абульхановой-Славської, 1980 А. В. Брушлинского, 1991- В. А. Петровського, 1992 В. П. Зінченко, 2000- Л. С. Виготського, 2001. Орієнтація на суб`єктність передбачає інтеграцію видового, соціального і унікального в єдиний, цілісний носій життя, діяльності, переживання, спілкування, т. е. всіх специфічно людських форм активності. С. Л. Рубінштейн показав, що, будуючи своє життя в залежності від того, які внутрішні механізми регуляції розвинені у людини, він покладається в житті або на себе, або на ситуацію, або на світ. Особливу роль при цьому відводилася співвідношенню зовнішнього і внутрішнього контролю, показуючи, що розвинений внутрішній контроль пов`язаний з рефлексією і ціннісним ставленням до власної цілісності. Визнаючи принцип суб`єктності, ми вважаємо, що "Я-концепція" - один з найважливіших складових елементів структури особистості, що впливає на рівень інтеграції поведінки, отже, і на процес адаптації в цілому, зокрема, на професійне самовизначення.

В основі "Я-концепції" лежать самооцінка і рівень домагань, що відображають загальну спрямованість мотиваційної сфери. Характеризуючи соціальну ситуацію розвитку старших школярів, Л. І. Божович вказує, що вибір подальшого життєвого шляху, самовизначення є афективний центр їх життєвої ситуації. Підкреслюючи важливість самовизначення, вона не дає його однозначного визначення: це "вибір майбутнього шляху, потреба знаходження свого місця у праці, в суспільстві, в житті", "пошук мети і сенсу свого існування", "потреба знайти своє місце в загальному потоці життя" . Мабуть, найбільш ємним є визначення потреби в самовизначенні як потреби об`єднати в єдину смислову систему узагальнені уявлення про світ і узагальнені уявлення про самого себе і тим самим визначити сенс свого власного існування. Для того щоб формувати Я-концепцію, потрібно знати, як її вивчати і вимірювати. І. С. Кон говорить про те, що вимірювання, що характеризують окремі компоненти або "образ Я" в цілому, включають стійкість, впевненість в собі, самоповага. З точки зору І. С. Кона, Я-концепцію потрібно розглядати як властивий кожному індивіду набір мотивів і установок, необхідних у формуванні підготовки до успішної професійної діяльності.

У проведеному нами дослідженні в якості об`єктів суб`єктного, інтегративного та системного опису було обрано такі компоненти: смисложізненние орієнтації, Я-образ, самоотношение, мотивація вибору професії, готовність до вибору професії і професійна спрямованість.

Макаров В. К., Борисова Е. А.