Фактори професійного самовизначення старшокласників

Професійне самовизначення в старшому шкільному віці припускає знаходження юнаками вектора подальшого професійного та особистісного розвитку, визначення свого місця в житті, цілепокладання і визначення особистих стратегій становлення в професії. Прикладні завдання комплексної психолого-педагогічної підтримки професійного самовизначення задали напрямок нашого дослідження. Мета дослідження - виявлення факторів професійного самовизначення на етапі вибору професії.

У дослідженні взяли участь 230 учнів 9-11-го класів шкіл Санкт-Петербурга у віці 14-17 років. В якості діагностичних методів нами застосовувалися модифікована анкета оптанта, карта інтересів, методика Дж. Холланда, тест структури інтелекту Р. Амтхауера, багатофакторний особистісний опитувальник Р. Кеттела (підлітковий варіант), методика "Статус професійної ідентичності" А. Азбель. Математична обробка отриманих даних проводилася за допомогою пакета SPSS13.0.

професійне самовизначення




Для виявлення характеру впливу індивідуально-особистісних особливостей в процесі професійного самовизначення ми застосовували метод регресійного аналізу. Основу інтегрального показника професійного самовизначення склали анкетні дані щодо сформованості професійного плану, а також статус професійної ідентичності за методикою Азбель. При аналізі отриманих рівнянь регресії ми отримали наступні результати.

Старшокласники з високими показниками професійного самовизначення характеризуються вираженим інтересом до біології, літературі та журналістиці, економіці-перевагою природних наук і дослідницької діяльності, виразністю організаторських умінь, високим рівнем оціночної успішності в області мистецтва-у них частіше зустрічається дослідний професійний тип. Вони відрізняються емоційною стабільністю (фактор С) і індивідуалізмом, незалежністю від групи (фактор J), а також високим рівнем успішності виконання 9-го субтеста методики Амтхауера (оперативна пам`ять). Такі школярі володіють знаннями про передбачувану професії (інформаційний компонент вибору), а також відвідують велика кількість гуртків і секцій (т. Е. Зайняті в сфері додаткової освіти). Таким чином, сукупність даних індивідуально-особистісних особливостей сприяє більш ранньому і сталого професійного вибору і позитивно впливає на професійно-особистісне самовизначення в цілому.

У той же час школярі з більш низькими показниками професійного самовизначення відрізняються вираженими інтересами до фізкультури і спорту, географії та геології, педагогіці. При цьому у них переважають зовнішні мотиви вибору професії, частіше відзначається наявність змін у виборі професії. Вони відрізняються виразністю конвенційного професійного типу та наданням переваги конвенціональних професій, але в той же час мають виражені творчими вміннями, що може становити основу виникаючих протиріч в професійному самовизначенні. Саме ця група старшокласників при виборі професії особливо потребує спеціалізованої допомоги як в самопізнанні і формуванні внутрішньої мотивації (готовності до вибору професії), так і в розширенні знань про зміст і вимоги професій, пошуку тих професійних напрямків, які найбільшою мірою будуть відповідати їх індивідуальним особливостям.

Отримана специфіка професійного самовизначення старшокласників має велике значення при розробці і реалізації програм психолого-педагогічного супроводу вибору професії, що дозволяє диференційовано підходити до цих завдань в залежності від індивідуальної ситуації школярів і враховувати їх особливості при індивідуальній та груповій роботі.

Дербеньова Марія Юріївна



Увага, тільки СЬОГОДНІ!

ІНШЕ

Увага, тільки СЬОГОДНІ!
» » Фактори професійного самовизначення старшокласників