Про типології в профконсультуванні

Для успішного проведення профконсультацій, полегшення орієнтування консультанта в ситуації і індивідуально психологічні особливості суб`єкта діяльності велике значення має типологічний підхід. Спроби типології в профконсультації робилися багаторазово, при цьому в основу були покладені різні ознаки.

У деяких підходах в основу кладеться типологія видів діяльності (О.Ліпман, С.Г.Струмілін, Б.А.Федорішін, Е.А.Клімов, А.Roe і ін.) Для інших підходів характерним є акцентування на "людському аспекті" цієї проблеми - типологія особистостей (Б.Д.Додонов, J.Holland і ін.). Існує також підхід, який полягає у виділенні типових психологічних проблем у представників певних типів професій (М.А.Журавкова, І.Н.Назімов), а також досліджує особливості поведінки оптанта в ситуаціях профконсультирования (Н.Ф.Гейжан, Г.Ф. Королькова).

У цих підходах до типології профконсультаційних ситуацій робиться акцент на виявлення окремих сторін ситуації або особистості оптанта. З огляду на необхідність цілісного аналізу суб`єкта діяльності, ми виходимо з виділення стрижневих характеристик індивідуальності, співвідношення яких визначає рушійні сили розвитку. Це повинні бути показники співвідношення тенденцій і потенцій при обліку всієї складної багаторівневої структури суб`єкта діяльності.

Проведене дослідження показало, що такий показник, як наявність або відсутність професійного плану, не може служити підставою для диференційно-психологічної типології з метою профконсультації, і що сам по собі факт наявності професійного плану (вибору професії) відображає не стільки рівень професійного самовизначення (рівень соціальної зрілості), скільки ступінь актуальності цієї проблеми. Чи не сам факт вибору професії, а рівень обґрунтованості такого рішення повинен бути в полі зору профконсультанта і повинен бути покладений в основу диференційно-психо-логічної типології профконсультаційних ситуацій.

Найважливішим показником професійного самовизначення є сформованість і вираженість інтересів та професійної спрямованості. Вивчаючи пізнавальні інтереси дев`ятикласників, ми виділили дві їх змінних: широта діапазону (широкий, вузький) і ступінь вираженості (певні, з вираженою домінантою або невизначені, аморфні). Поєднання цих змінних з індивідуально-психологічними особливостями суб`єкта діяльності виділив шість типів ситуацій професійного самовизначення.

У даній типології виявилися взаємопов`язаними основні характеристики тенденцій (у вигляді інтересів і спрямувань особистості) і потенцій (інтелектуальних і особистісних передумов загальної обдарованості). Облік основних характеристик виділених типів дозволяє профконсультанта більш оптимально будувати консультаційну роботу, цілеспрямовано проводити психологічну корекцію професійного самовизначення, особистісних особливостей, керуючи тим самим потенціалами розвитку суб`єкта діяльності.

Головей Л.А.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!