Самосвідомість педагога як показник його суб`єктності

Уявлення про професійному становленні як процесі "оволодіння" трудовою діяльністю, в ході якої формуються вміння, навички, комплекси професійно важливих якостей і т.п., залишає без відповіді питання про самоактивності людини як суб`єкта, його можливості саморозвитку в рамках професії. Звідси виникає необхідність "ревізії" уявлень про сутність процесу професіональналізаціі людини в сучасних условіях.Сотруднікамі факультету психології Російського державного професійно-педагогічного університету (Єкатеринбург) розвивається концепція суб`єктної професіоналізації педагога, яка розглядає професійний розвиток як спосіб самореалізації педагога, становлення його суб`єктності. Звідси правомірно виникнення питання про те, які "внутрішні умови" обумовлюють суб`єктну активність, причиною якої виступає сам педагог.

Шукані психологічні умови повинні володіти пояснювальним потенціалом у вивченні динаміки і спрямованості професійного розвитку, розкриття його механізмів, а також бути доступні операционализации для їх експериментального дослідження.

Орієнтація на суб`єктний підхід (А. Брушлинский, 1994- А.К. Осницький, 1996- В.А. Петровський, 1996- С.Л. Рубінштейн, 1946 В.І. Слободчиков, 1994) дозволила виділити в якості одного з таких самосвідомість педагога. Самосвідомість педагога як система усвідомлення професійно інтегруючих і диференціюють особливостей своєї особистості і діяльності ще не є показником суб`єктності. Необхідно, щоб самосвідомість забезпечувало усвідомленням себе як суб`єкта професійного розвитку, як діяча, здатного до самоактуалізації в професійному світі, а не тільки як фахівця - носія професійних знань, умінь, навичок, якостей.

Суб`єктність, проявляючись через усвідомлення себе автором власної активності, також проходить процес становлення і розвитку. А.В. Брушлинский зазначає, що від початку було активним, людський індивід не народжується, а стає суб`єктом в процесі спілкування, діяльності та інших видів активності (А.В. Брушлинский, 1994). Однак залишаються відкритими такі питання: як і за яких умов (механізми і закономірності) відбувається усвідомлення себе суб`єктом професійного розвитку-які етапи включає даний процес-які рушійні сили його визнача- яке будова самосвідомості як показника суб`ектності- як даний феномен впливає на процес професійного розвитку .

З метою виокремлення компонентного складу змісту професійної Я, вираженого в семантиці понять, експлікованим самими педагогами, і виявлення тенденцій його зміни на різних етапах професіоналізації було проведено пошукове емпіричне дослідження. В якості учасників виступили педагоги професійної освіти у віці від 20 до 47 років зі стажем роботи від 3 до 20 років. Середній стаж - 7,1 років. У роботі використовувався метод вільного самоопису з наступним застосуванням контент-аналізу.

Результати дослідження дозволили встановити наступне. Зі збільшенням стажу роботи слабшає усвідомлення операционально-виконавських компонентів професійної діяльності, таких, як умови, засоби, зміст. З ростом стажу роботи посилюється усвідомлення своїх особливостей як суб`єкта діяльності, наприклад своєї професійної ідентифікації, можливостей розвитку, індивідуального стилю діяльності і т.п. Таким чином, емпірично встановлено, що процес усвідомлення педагогами своїх суб`єктних особливостей зростає зі збільшенням педагогічного стажу.

Процес розвитку педагога як суб`єкта ініціює необхідність створення психотехнологій активізації даного процесу. В якості однієї з таких визначена система психологічного супроводу педагога як форма активізації його саморозвитку протягом усього професійного життя. Найважливішим положенням пропонованої системи виступає пріоритет опори на внутрішній потенціал суб`єкта.

Глуханюк Н.С., Дьяченко О.В.