Про психологічний супровід особистості педагога як професіонала

Проблема професійної деформації особистості педагога носить комплексний міждисциплінарний характер, відповідно виділяються і різні аспекти профілактики цього негативного явища: соціальні, економічні, медичні, психологічні, організаційні і т. Д .. Продуктивною основою для вирішення багатьох питань може стати концепція цілісного психологічного забезпечення професійної діяльності на всьому протязі професійного шляху (Маркова А. К., 1986 Никифоров Г. С., 1996- 2006).

"Процес безперервного психологічного супроводу розглядається в якості обов`язкової умови становлення фахівця і його подальшого професійного функціонування" (Нікіфоров Г. С., 2006). Ще В. Даль трактував супровід як дію з дієслова "супроводжувати", т. Е. "Проводжати, супроводжувати, йти разом для проводів, переважатиме, слідувати". Відповідно, супроводжуючий - це людина, яка тимчасово перебуває поруч з мандрівником, виконуючи такі рольові функції, як "супутник, товариш на шляху, в дорозі, в житті" - "провідник", путівники, "супутник для вказівки шляху, для охорони, захисту , для нагляду ", т. е. посередник між людиною і світом життя, що забезпечує безпеку і необхідну, але достатню підтримку особистості в кризові, перехідні періоди життя. Р. В.Овчарова визначає психологічний супровід як цілісний і безперервний процес вивчення і спрямованого втручання в об`єкт супроводу з метою його оптимізації та попередження небажаних відхилень. Здійснення цілісної психопрофилактической стратегії передбачає скоординовану реалізацію трьох основних видів психологічної роботи: діагностичної, корекційної, розвиваючої.

В останні роки в зв`язку зі становленням вітчизняної служби практичної психології освіти активно обговорюються питання роботи психолога освітньої установи з педагогічним колективом (Банщикова Т. Н., Вєтров Ю. П., Клушина Н. П., 2006- Дубровіна І. В., 1991 - Клюєва Н. В., 2000- Овчарова Р. В., 2000- Родіонов В. А., Ступницька М. А., 2002 і ін). Цей напрямок діяльності практичного психолога освіти розцінюється як одне з найскладніших і малоразработанних. Хоча в Положенні про службу практичної психології освіти в РФ підкреслюється головна орієнтація психолога освіти на роботу з дітьми, автори основних моделей організації цієї служби (І. В. Дубровіна, А. М. Прихожан, Л. М. Фрідман) одностайно вказують на необхідність тісної співпраці психолога з педагогом.

Крім того, охорона психологічного благополуччя і здоров`я дітей передбачає заходи, що дозволяють виключити перетворення деформованого педагога в "віктімогенного агента соціалізації" (Радянський Е. В., 1998). Ось чому головна мета психологічної служби освіти формулюється як "сприяння соціальній ситуації розвитку і охорони здоров`я особистості учнів, вихованців, їх батьків, педагогічних працівників та інших учасників освітнього процесу" (Банщикова Т. Н., Вєтров Ю. П., Клушина Н. П ., 2004).

Програми, націлені на профілактику вигоряння, підвищення стійкості до стресу і фрустраційної толерантності педагогів (Семенова Е. А., 2002- Семенова Е. М., 2005- Чернявська В. С., 2002 і ін.) Як правило, не обмежуються пропозицією ефективних засобів саморегуляції , а припускають розвиток рефлексії, гнучкості мислення, емпатії і т. д., т. е. мають комплексний характер. Метою психологічного супроводу профілактики професійної деформації особистості педагога є створення соціально-психологічних умов для розвитку особистості педагога на різних етапах професійної діяльності.

Здійснення цілісної психопрофилактической стратегії професійної деформації особистості педагога передбачає скоординовану реалізацію трьох основних видів психологічної роботи:

- моніторинг процесу входження педагога в простір професійної діяльності;

- психологічна корекція виявлених в ході психодіагностики відхилень;

- застосування розвиваючих стратегій, що сприяють посиленню особистості та оптимізації функціонування майбутнього педагога і / або суб`єкта педагогічної праці, а також становленню / підтримці стійкості до професійної особистісної деформації. Своєчасне психологічний супровід розвитку особистості педагогів є невід`ємною і основною частиною процесу профілактики професійної деформації.

Гордієнко Н. В.