Психологічні аспекти професійної деформації педагогів

Трудова діяльність людини є, як відомо, основний спрямовуючою силою психічного і морального розвитку дорослої людини. Б.Г.Ананьев відзначав, що одне з універсальних значень праці полягає в його впливі на всі інші види діяльності, що питання про взаємозв`язок діяльності і особистості необхідно вивчати всебічно, в усіх аспектах, що потрібно досліджувати конкретні види діяльності на предмет пізнання людських особливостей в певних умов його життя. "Особливо важливим, - писав Б. Г. Ананьєв, - представляється комплексне дослідження суб`єкта певної масової діяльності по відношенню до різних потенціалів і тенденцій розвитку особистості ... Вивчення складної сукупності актуальних і потенційних характеристик людини як суб`єкта діяльності - найважливіше завдання всіх наук про людину" .

Надалі вітчизняної психологією проводилося багатоаспектне дослідження проблем взаємодії особистості з професійною діяльністю. Багато писалося про виховному, позитивний вплив праці на формування особистості. Тим часом ідеї Б.Г.Ананьева необхідно розвивати в різних напрямках. Комплексне вивчення людини як суб`єкта трудової діяльності передбачає дослідження як позитивного, так і негативного впливу конкретного спеціалізованого праці на психіку людини.

Професійна діяльність неминуче супроводжується змінами в структурі особистості фахівця, коли, з одного боку, відбувається посилення і інтенсивний розвиток якостей, які сприяють успішному здійсненню діяльності, а, з іншого, зміна, придушення і навіть руйнування певних особистісних структур. Якщо ці професійні зміни розцінюються як негативні, то їх слід розглядати як професійні деформації. Дана проблема на сучасному етапі є досить актуальною.

В процесі наших психологічних досліджень вивчалися особистісні особливості педагогів з різним стажем педагогічної діяльності з метою визначення особливостей професійних деформацій. У дослідженні брали участь педагоги загальноосвітніх шкіл, які були розділені нами на дві групи. В першу групу були включені вчителі зі стажем роботи менше 20 років, у другу - зі стажем роботи понад 20 років. Відзначимо, що такий поділ обумовлено відсутністю в школах молодих педагогів. Середній стаж роботи педагога в сучасній школі - понад 15 років, що дозволяє з повною підставою говорити про серйозну кризу шкільної освіти.

У дослідженні вивчалися кар`єрні орієнтації (що включають в себе цінності і мотиваційні аспекти особистості), а також характерологічні особливості педагогів. Переважною кар`єрних орієнтацією в обох групах педагогів є стабільність місця роботи. Показник "стабільність місця проживання" переважає у педагогів зі стажем роботи понад 20 років. У педагогів з меншим стажем даний показник виражений значно менше. Педагоги зі стажем роботи понад 20 років характеризуються більш високим рівнем невротизації, депресивності і емоційної лабільності, що проявляється в підвищеній збудливості, частих коливаннях настрою, дратівливості, недостатній саморегуляції. Однак зазначимо, що перша група щодо цих особливостей також не є благополучною. Педагогів обох груп відрізняє також досить високий рівень реактивної агресивності.

Таким чином, проблема професійної деформації педагогів є дуже актуальною на сучасному етапі розвитку системи освіти. На неї слід звернути всебічне увагу з метою збереження психічного і фізичного здоров`я фахівців педагогічної практики.

Круглова О.А.