Оптимізація педагогічної діяльності в контексті розвитку психологічної культури

В рамках психологизации сучасного російського освіти відмінною рисою процесів навчання і виховання є увага до індивідуальності людини, самостійності, відповідальності, мотивації. Сучасний педагог повинен мати інноваційний стиль мислення, бути гнучким, здатним до саморозвитку, повинен вміти направити освітній процес в русло загальнокультурних смислів.

У зв`язку з цим за останнє десятиліття відзначається зростання наукового інтересу до феномену психологічної культури, що підтверджується все зростаючою кількістю досліджень, спрямованих на вивчення даної проблеми.

Актуальність проблеми, а також відсутність робіт в даному напрямку послужили причиною проведення нами теоретико-експериментального дослідження з метою встановлення можливості зростання успішності праці педагогів, за допомогою підвищення їх культурного потенціалу.

У ході дослідно-пошукової роботи в якості емпіричної гіпотези виступало припущення про те, що психологічна культура педагога проявляє складний, неоднозначний характер взаємозв`язку з параметрами успішності педагогічної діяльності, своєрідний в залежності від особливостей цієї діяльності в школі, коледжі та вузі.

До емпіричної перевірки були залучені 102 педагога навчальних закладів міст Єкатеринбурга і Шадринска (Курганська область). Вибірка в цілому була поділена на три підгрупи різні в залежності від виду навчального закладу: школа, коледж, вуз.

У дослідженні психологічної культури використовувалися відомі стандартизовані методики: "Опитувальник термінальних цінностей" - "Соціально-комунікативна компетентність" - методика дослідження самооценкі- "Стиль саморегуляції поведінки", а також тестові завдання для дослідження рівня психологічної грамотності.

З метою дослідження рівня вираженості параметрів ефективності педагогічної діяльності використовувалася методика, розроблена на кафедрі теоретичної та експериментальної психології Російського державного професійно-педагогічного університету (Н.С. Глуханюк і Е.В. Дьяченко).

Дизайн, проведеного нами емпіричного дослідження дозволив визначити не стільки наявний рівень, скільки виявити схожість і відмінності прояву психологічної культури у викладачів вузу, педагогів коледжу і вчителів школи.

Встановлено спряженість досліджуваного феномена і параметрів ефективності професійної діяльності, що характерно для всіх груп порівняння, а також особливості даної взаємозв`язку у педагогів різних освітніх установ.

Отримані нами результати дозволяють говорити про те, що успішність педагогічної діяльності вчителів школи буде тим вище, чим вище рівень сформованості процесу планування, в складі регулятивного компонента психологічної культури, чим вище усвідомлення значущості і захопленість обраною професією, як прояви аксіологічного компонента, а також успішність шкільних педагогів визначається адекватною особистісної самооцінкою як проявом рефлексивного компонента досліджуваного феномена.

Ефективність професійної діяльності педагогів коледжу в більшій мірі визначається такими проявами розвиненою психологічної культури як сформованість усвідомленої саморегуляції, вміння продумувати послідовність своїх дій з метою досягнення результату, адекватність оцінки діяльності, гнучкість процесів регуляції поведінки і діяльності, креативність, відданість професії, прагнення до досягнення успіху в професійної діяльності і соціально-комунікативна адаптивність.

Успішність професійної діяльності викладачів вузу прямо пропорційно пов`язана з розвиненим регулятивним компонентом психологічної культури у вигляді сформованої системи саморегуляції поведінки і діяльності, регуляторної гнучкості, в складі аксіологічного компонента з визнанням цінності суспільного життя і інтересів колективу, з наявністю захоплень і творчого підходу до справи, а також обернено пропорційно - з орієнтацією на уникнення невдач.

Таким чином, отримані результати експериментального дослідження свідчать про взаємозв`язок компонентів психологічної культури і складових педагогічної діяльності. Індивідуально-психологічні властивості і освіти, які виступають суб`єктивним потенціалом педагога і обумовлюють успішність його професійної діяльності, багато в чому визначаються розвиненою психологічною культурою, що передбачає необхідність формування даного феномена в умовах післядипломної освіти педагогів.

Певзнер Надія Юріївна