Професійно-педагогічна спрямованість особистості тренера

Професійно-педагогічна спрямованість особистості тренера - це складне утворення, яке необхідно розглядати в єдності всіх взаємопов`язаних компонентів, з огляду на складну ієрархію кожного компонента окремо. Структурними компонентами професійно-педагогічної спрямованості особистості тренера виступають параметри, умовна назва яким дано Н. В. Кузьміної (1972): задоволеність, центральність, опірність, об`єкт спрямованості. Зміст параметрів, тобто складові їх характеристики, розроблено відповідно до специфіки діяльності тренера. Рівень розвитку професійно-педагогічної спрямованості особистості тренера обумовлений ступенем вираженості кожного з параметрів і їх характеристик.

Задоволеність як параметр професійно-педагогічної спрямованості особистості тренера відображає силу емоційного ставлення його до своєї професії і проявляється в стійкості вибору професії, в умінні бачити привабливі сторони професійної діяльності, в обгрунтуванні мотивів діяльності. Задоволеність може бути загальною, тобто задоволеність вибором професії, і в приватній, тобто задоволеність конкретною діяльністю по реалізації численних професійних функцій. До приватної задоволеності відноситься і вміння бачити привабливі сторони професії, і обґрунтування педагогічних мотивів діяльності.

В результаті досліджень встановлено залежність загальної задоволеності від рівня професійної діяльності тренера. Серед тренерів середньої і високої кваліфікації не виявлено незадоволені професією, між тим в групі тренерів низьку кваліфікацію таких 6,45%. З ростом професійної майстерності спостерігається і підвищення стійкості вибору професії. Зазначена взаємозв`язок задоволеності і педагогічної майстерності узгоджується з даними, отриманими в дослідженнях педагогів нефізкультурних профілю [Леонова З.Ф., 1971- Зімічева С.А., 1977- Платонов Ю.П., 1984] і тренерів громадських об`єднань [Деркач А.А ., Ісаєв А.А., 1981]. Можна стверджувати, що такий взаємозв`язок задоволеності і педагогічної майстерності характеризує всі види педагогічної діяльності, в тому числі і професійну діяльність тренера.

Проявом параметра "центральність" є самооцінка педагогічних знань, умінь, здібностей, рівня професійної майстерності тренера. Параметр має різне кількісне вираження у тренерів високої і низької кваліфікації. Це зазначається у високій самооцінці педагогічних здібностей і професійної майстерності у тренерів високої кваліфікації і досить низьку самооцінку у тренерів низького рівня професійної діяльності. Відмінності достовірні з імовірністю в 99,9%. Можна припустити, що рівень самооцінки є непрямим показником професійної майстерності тренера. Оскільки даний параметр відображає рефлексивні процеси, то можна розглядати його як механізм саморегулювання, самоврядування, самоосвіти. Якщо тренер адекватно усвідомлює себе в соціальній ролі педагога, вихователя, він здатний правильно оцінити себе, а це є стимулом активного саморозвитку, свідомого формування професійно значущих якостей особистості та професійної майстерності.

Зв`язок педагогічної спрямованості зі спрямованістю на інші види діяльності музику, науку, громадську діяльність та ін. Відображає параметр "валентність". У своїй професійній діяльності тренери різного рівня професійної майстерності нерідко спираються не тільки на педагогічні, а й музичні, технічні, господарські та інші вміння та здібності, які іноді можуть компенсувати недостатній розвиток педагогічної майстерності тренера.

Істотних відмінностей в кількісному вираженні характеристик параметра не виявлено, за винятком однієї громадської діяльності. Соціальна активність тренерів високий кваліфікації значно вище, ніж у тренерів низьку кваліфікацію.

Параметр "опірність" враховує труднощі, які відчуває тренер в діяльності і які він подолав або долає у ній. Виразність характеристик параметра змінюється з ростом професійної майстерності тренерів.

Психологічним проявом параметра "об`єкт спрямованості" є ставлення до значимих об`єктів. Відмінностей у виборі пріоритетного контингенту за статтю, віком у тренерів різної кваліфікації не виявлено.

Таким чином, аналіз професійно-педагогічної спрямованості у тренерів різного рівня професійної майстерності призводить до висновку про існування загальної структури при різному поєднанні характеристик в подструктурах параметрів.

Казакова Т.Б., Павлова М.К.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!