Розвиток професійної спрямованості у студентів-педагогів

Для майбутнього фахівця професійна спрямованість є однією з основних складових його успішної педагогічної діяльності. Під професійною спрямованістю особистості, ми слідом за Е.А.Климова, розуміємо характеристику потенційної можливості зміни орієнтації у виборі професії, або зміна ієрархії мотивів при збереженні орієнтації суб`єкта на певний вид професійної діяльності. У процесі експериментального дослідження, ми виділили такі компоненти професійної спрямованості: мотиви, ціннісні орієнтації, професійна позиція, соціально-професійний статус.

На етапі констатуючого експерименту ми виявили, що 86% студентів педагогічних спеціальностей мають низький рівень розвитку професійної спрямованості, 14% опитаних - середній рівень. Виходячи з отриманих результатів діагностики, нами була розроблена програма тренінгу "Розвиток професійної спрямованості". Її завдання - формування позитивних установок на педагогічну діяльність-зміна уявлення про роль педагога в її функціональних і соціальних аспектах- зниження емоційної напруги, тривожності, як характеристик низького рівня професійної спрямованості.

Метою першого заняття було з`ясування позиції як професіонала. Наприклад, вправа "Груповий розповідь" показало, що багато хто з учасників не бачать перспективи професійного зростання. Явно простежувалася тривожність по відношенню до свого матеріального добробуту. З поточної роботи і питань, спостерігалися прояви у учасників тривожності щодо своєї необхідності суспільству і можливості реалізувати себе, застосувати свої вміння.

Професійне зростання педагогів - це і особистісний ріст. Таким чином, перш за все ми визначили особистісну "Я-концепцію", а після сформулювали професійну "Я-концепцію". Особистісну "Я-концепцію" визначали за коштами рефлексії в вправах "Хто я такий?" (З`ясування власного прийняття), і через вправу "Моє відбите" Я ", де метою була оцінка своїх особистісних особливостей очима інших людей (близьких і друзів).




На прикладі вправи "Публічне інтерв`ю", метою якого було з`ясування професійної позиції кожного учасника, було відзначено, що учасники стали відвертішими, впевненіше в собі, частіше стали звучати вислови про наміри продовжити чиєсь справу, здійснити дитячу мрію. Але, тим не менше, відповіді, що стосуються матеріального добробуту, невпевненості в своїх силах, все ще звучали.

Через вправа "Розшифровка типологій", ми підійшли до визначення "професійного Я". Його метою було створення професіограми. Наступним етапом роботи стало вправу, де такі якості особистості як товариськість, інтелігентність, спрямованість на професію, толерантність проявилися в різного ступеня. Відтворення трьох заданих психологічних типів, як було відзначено учасниками в обговоренні, по-різному впливають на якість роботи вихователя, а також на його взаємини з педагогічним колективом в цілому. Учасник ж володіє таким параметром як спрямованість на професію і організованість відчував себе внутрішньо більш впевненим і спокійним, ніж інші учасники. Було відзначено, що випробування себе, підкріплені знаннями, значно підвищили впевненість в собі, задоволеність собою, своєю справою.




Одне з занять було присвячено темі "Перспектива на майбутнє". Через вправи "Пристрій на роботу" і дискусій учасники побачили, як подолати труднощі, які пов`язані з професійною спрямованістю і узгодженістю життєвих прагнень.

В кінці тренінгу стан групи можна було оцінити як емоційно стійкий, кожен учасник відчував себе комфортно, в групі спостерігався високий рівень згуртованості та довіри.

Закріплення результатів тренінгу в рамках нашого формуючого експерименту було передбачено в процесі роботи круглого столу на тему "Професійна компетентність майбутнього фахівця". Теми доповідей стосувалися практичної і теоретичної підготовки і що для майбутнього фахівця важливіше. У висновку учасники зробили висновок, що щось, про що вони говорили, корисно знати і використовувати в роботі, тим самим знання і вміння, отримані в тренінгу і в процесі навчання, будуть основними факторами вибору саме ту професію, яку вони навчаються. Відзначили, що знання, які вони отримали на цьому занятті, допоможуть в майбутньому успішно працювати, підвищувати кваліфікацію і рухатися по кар`єрних сходах.

Таким чином, перші результати, говорять про те, що тренінг є адекватним і ефективним засобом розвитку професійної спрямованості. Запропонований нами шлях розвитку професійної спрямованості майбутніх педагогів, ми сподіваємося, буде необхідний керівникам навчальних груп, викладачам професійних навчальних закладів різного рівня і профілю для здійснення особистісно-орієнтованого навчально-виховного процесу.

Шмідт М.А.



Увага, тільки СЬОГОДНІ!

ІНШЕ

Увага, тільки СЬОГОДНІ!
» » Розвиток професійної спрямованості у студентів-педагогів