Смисложиттєві орієнтації при професійної соціалізації

Велику роль у професійному становленні особистості відіграє період професійного навчання. Важливою складовою цього етапу є період навчання у вузі, де відбувається первинна професійна соціалізація. На стадії професійного навчання відбувається істотна корекція уявлень про професійну діяльність, яка веде до зміни професійного образу себе, а також своїх цілей і цінностей. Особливо гостро питання про рівень професіоналізму студента встає на третьому курсі, коли велика частина навчання позаду. На цьому курсі відбувається криза самовизначення. Професійне становлення студентів-психологів має свої особливості, пов`язані з суб`єкт-суб`єктної спрямованістю професії і необхідністю, в першу чергу, розвитку особистості професіонала. Для становлення професіонала потрібно не тільки професійна соціалізація, т. Е. Необхідні знання та вміння, а й трудова соціалізація або "досвід праці" в сфері, яка може і не залежати від професійних уподобань.

Мета даної роботи - простежити відмінності в смисложиттєвих і ціннісних орієнтаціях студентів-психологів в умовах професійної та трудової соціалізації. Об`єкт дослідження - смисложиттєві та ціннісні орієнтації особистості. Предмет дослідження - смисложиттєві та ціннісні орієнтації особистості в умовах професійної та трудової соціалізації. Експериментальну базу дослідження склали студенти-психологи третього курсу факультету психології ТГУ, що не мають досвіду роботи, і група психологів третього курсу, які вже мають досвід роботи, т. Е. У яких вже відбулася трудова соціалізація.

Гіпотези дослідження - у непрацюючих студентів смислові і ціннісні орієнтації особистості носять нечіткий, неструктурований характер і відрізняються меншою свідомістю, а також для них характерний більш високий рівень неузгодженості між сенсоутворювальним мотивами і механізмами цілепокладання. У студентів, які мають досвід роботи, зміна змістовних орієнтацій сталося раніше - в момент вступу в нову професійне середовище, отже, структура смислових орієнтацій цих студентів носить більш осмислений і структурований характер. Методичний інструментарій: "Методика граничних смислів", розроблена Леонтьєвим Д.А., методика "Рівень співвідношення" цінності "і" доступності "в різних життєвих сферах" Є.Б. Фанталової і анкета про роль професії в житті, розроблена автором. Ці методики мають наукове значення і сприяють проясненню і усвідомлення людиною цілей, цінностей і смислів свого життя.

На третьому курсі у непрацюючих студентів психологічного факультету спостерігається зниження ступеня иерархизированность і недостатня зв`язність смислових структур особистості. У працюючих студентів спостерігається високий рівень рефлексії і осмисленості. Також у непрацюючих студентів третього курсу відзначається пасивний погляд на життя, т. Е. Студент відчуває труднощі в переході від планування до втілення задумів, що може проявлятися в уникненні або скруті постановки цілей в сьогоденні, відчуває свою нездатність будувати життя відповідно до своїх цілей і уявленнями. В ході дослідження було виділено десять великих груп смислів. У непрацюючих студентів найвищі показники спостерігаються в групах: прагнення до спокійного життя і прагнення до сенсу. У працюючих студентів переважають смисли: прагнення до розвитку і пізнання і прагнення до задоволення. Методика "Рівень співвідношення" цінності "і" доступності "в різних життєвих сферах" також показала, що у непрацюючих студентів індекс розбіжності цінності і доступності в різних сферах значно вище, ніж у працюючих, що говорить про більш сильному конфлікті у них.

Отже, очевидна значимість трудового досвіду студента поряд з професійними знаннями і вміннями. Тому особливу роль при підготовці фахівців слід приділяти також і трудової соціалізації.

Зігаева Ю.А.