Криза професійного становлення студентів-психологів

У вітчизняних і зарубіжних дослідженнях проблема криз особистості тісно пов`язана з віковою періодизацією життя людини. У нашому дослідженні зроблена спроба розглянути професійно обумовлені кризи, зокрема - кризи професійного становлення. Мета дослідження - визначити наявність кризи професійного становлення у студентів факультету психології і виявити його особливості.

Хоча в сучасній психології дана проблема не позбавлена уваги таких психологів як А. А. Реан, А.Р.Фонарев, Е.А.Клімов, Н. С. Пряжников, В.І.Вачков, А. К. Маркова та ін. , багато питань в цій галузі залишаються без відповіді, наприклад: як розвивається криза професіоналізації, як переживають його студенти-психологи різних курсів, які раціональні шляхи його усунення? На сьогоднішній день існує потреба в нових фактах, які дозволять розширити теорію і сферу її застосування.

Як об`єкт нашого дослідження ми розглядали студентів 3-го і 5-го курсу факультету психології Гродненського державного університету імені Я. Купали. Предмет дослідження - кризи професійного становлення.

Грунтуючись на концепції професійного становлення особистості, ми висунули положення про те, що перехід від однієї стадії до іншої супроводжується кризами, про це може свідчити порушення процесів самоактуалізації особистості студента. Під кризами професійного становлення ми розуміємо нетривалі за часом періоди (до року) кардинальної перебудови особистості, зміна вектора її професійного розвитку.

В силу того, що стандартизованої методики дослідження криз і кризових станів не існує, ми використовували власні анкети "Самооцінка професійної діяльності" та "Самостійна професіоналізація" і опитувальник "Самоактуалізаціонний тест Е.Шострома" (адаптація Ю.Е.Алешіной, Л.Я. Гозмана, М.В.Загіка, М.В.Кроз). Обсяг вибірки - 60 осіб.

Отримані нами результати дозволяють констатувати наявність кризи професійного становлення у студентів-психологів, проте переживання цієї кризи для 3-го і 5-го курсу по-різному (значущі відмінності за критерієм Манна-Уїтні).

Узагальнивши дані нашого дослідження, можна визначити такі напрямки, де найбільш часто виникає криза професійного становлення під час навчання у вищому навчальному закладі: професійна самореалізація- труднощі в навчанні (особистісний криза) - -деталізірованность образу майбутньої профессіі- образ професії і образ себе в професії (нереалістичність і розрізненість) - організаційні складнощі в учебе- недостатня ясність для студента освітніх концепцій- практика реальної роботи-бажання і воля до самовизначення і пошуку себе в процесі навчання.

Виходячи з вищесказаного, кризи професійного становлення супроводжуються станом внутрішньоособистісних конфліктів високого ступеня напруги, оскільки людині доводиться змінювати звичний спосіб життя, відмовлятися від переваг іншого роду, віддавати основну частину своєї пізнавальної активності тих видів діяльності, які забезпечують досягнення поставленої мети. Шляхи конструктивного вирішення виникаючих конфліктів бачаться у виборі засобів професійно-особистісного розвитку, в поглибленні спеціалізації, в раціоналізації застосовуваних психологічних методів, в вдосконаленні індивідуального стилю діяльності і досягненні професіоналізму.

Голубєва Катерина Олександрівна