Криза професійної освіти: ціннісно-смислові особливості

Сучасний етап розвитку суспільства характеризується впровадженням нових технічних засобів і технологій, зміною монопрофессіоналізма на поліпрофессіоналізм. Це призводить до того, що професійний і діловий світ потребує фахівців, здатних знаходити себе в умовах, що змінюються соціально-економічних умовах, готових планувати і реалізовувати свою кар`єру, досягати вершин професійного розвитку.

У вітчизняній психології багатьма авторами проблема професійного розвитку розглядається в руслі неминучих криз професійного становлення (Е.А. Клімов, Е.Ф. Зеер, Е.Е. Симанюк, Н.С. Пряжников, А.К. Маркова та багато інших дослідників) . При цьому під кризою переважно розуміються нетривалі за часом періоди (до року) кардинальної перебудови особистості, зміни вектора її професійного розвитку.

Кризи протікають, як правило, без яскраво виражених змін професійної поведінки. Однак відбувається перебудова смислових структур професійної свідомості, переорієнтація на нові цілі, корекція і ревізія індивідуально-професійної позиції готують зміну способів виконання діяльності, ведуть до зміни взаємин з оточуючими людьми, а в окремих випадках - зміни професії.

Дуже серйозною проблемою на сьогоднішній день є криза професійної освіти. Гострота переживання його пов`язана з реформуванням системи професійної освіти, переходом до дворівневої підготовки, підвищенням рівня невпевненості в правильності зробленого професійного вибору та ін. При цьому успішність його дозволу визначає успішність входження в професію і подальшу професіоналізацію.

З огляду на, що в ситуації професійної кризи трансформації піддається, насамперед, спрямованість особистості, в своєму дослідженні ми поставили за мету - виявлення ціннісно-смислових особливостей кризи професійної освіти.

Учасниками дослідження стали студенти четвертого курсу інституту психології РГППУ. На цьому етапі перед студентами виникає питання про вибір подальшої професійної траєкторії: продовження навчання на 5 курсі, або вступ до магістратури та планування наукової кар`єри. У зв`язку з цим ми апріорі припускали, що в цей період навчання студенти-психологи повинні переживати нормативний криза.

Для перевірки цього припущення і з метою виявлення особливостей протікання професійної кризи нами була розроблена анкета. Її результати дозволили нам говорити про те, що 63% студентів переживають кризу, що супроводжується апатією, спустошеністю, втратою інтересу до навчання і т. Д. 64% учасників дослідження замислювалися про те, щоб почати нову кар`єру або змінити професію. Це пов`язано з боязню працювати за професією, з розчаруванням в ній, зі зміною інтересів і захоплень, з неможливістю реалізувати себе в професії психолога, з сумнівами з приводу затребуваності спеціальності, з невпевненістю в правильності вибору.

Серед переживань, які людина відчуває, перебуваючи в стані кризи, були називає: сумнів, розчарування, невизначеність, апатія, депресія, байдужість до всього, тривога, страх, небажання вчитися, сумніви у виборі професії, і т.д.

Далі в дослідженні використовувалися методики: опитувальник МТЖЦ В.Ф. Сопова, Л.В. Карпушин, опитувальник СЖО Д.А. Леонтьєва, методика Є.Б. Фанталової "Вивчення мотивації і внутрішніх конфліктів".

Результати свідчать, що, незважаючи на високий рівень свідомості життя, уявлення про неї як про процес цікавому, емоційно насиченому і наповненим сенсом у студентів немає прагнення до самореалізації, до розвитку себе через невпевненість у власних силах. Крім того, весь перелік життєвих цінностей, а також життєвих сфер знаходиться на середньому і низькому рівнях. Це говорить про те, що в учасників дослідження в даний момент немає ведучих, домінуючих цінностей і пріоритетів, що може свідчити про деяку апатії, байдужості, втрати інтересу. Отже, отримані результати свідчать про наявність кризи професійної освіти. Однак дослідження не можна вважати завершеним, оскільки потрібно визначити індикатори професійної кризи, досліджувати зміни, які відбуваються в ціннісно-смисловий сфері особистості в процесі переживання кризи.

Попова О.В., Садовникова Н. О.