Неконструктивну подолання як фактор агресивності педагога

Професійний розвиток педагога є різноспрямований процес, що супроводжується виникненням як професійно значущих новоутворень, так і професійно небажаних характеристик в структурі особистості фахівця, зокрема виникненням професійно обумовлених деформацій.

Сенситивним періодами виникнення професійних деформацій прийнято вважати кризи професійного становлення. Конструктивне подолання кризи веде до накопичення досвіду, розвитку особистості. Непродуктивний вихід з кризи, обумовлений використанням особистістю неконструктивних стратегій психологічного подолання важкої ситуації (несвідомих механізмів захисту, деструктивних стратегій впорається поведінки), ініціює виникнення негативної професійної позиції, знижує професійну активність. Ці зміни і активізують процес утворення професійних деформацій.

Дане положення знайшло підтвердження в ході проведеного нами дослідно-пошукового дослідження, в рамках якого встановлювалося вплив стратегій подолання ситуацій професійної кризи на рівень вираженості компонентів професійно обумовленої агресивності педагогів - найбільш поширеного виду професійних деформацій.

В ході однофакторного дисперсійного аналізу (ANOVA) було встановлено, що на рівень вираженості компонентів професійно обумовленої агресивності впливають стратегії, які носять характер деструктивних. Зокрема, результати показали, що деструктивні стратегії впорається поведінки впливають на рівень фізичної агресії (F = 11,93, при plt 0,001), роздратування (F = 4,12, при plt; 0,05), вербальної агресії (F = 6,29, при plt; 0,05), агресивності (F = 16,78, при plt; 0,01) і ворожості педагога (F = 7,19, при plt; 0,01).

На вираженість компонентів професійно обумовленої агресивності впливає рівень нижчих психологічних захистів (витіснення, проекції, регресії, заміщення). Так, наприклад, отримані статистично достовірні результати про те, що на рівень вербальної агресії впливає вираженість регресії, проекції, замещенія- на рівень вираженості роздратування впливає рівень вираженості витіснення, регресії, замещенія- на рівень вираженості фізичної агресії і підозрілості впливає рівень вираженості заміщення.

Дані результати дозволяють висунути припущення про те, що корекція деструктивних стратегій опанування кризових ситуацій, підвищення рівня усвідомленості психологічного захисту сприятимуть зниженню вираженості компонентів професійно обумовленої агресивності. Це завдання може знайти рішення в процесі реалізації особистісно розвиваючого діагностуючого семінару-тренінгу, в ході якого відбувається розвиток професійно значущих характеристик фахівця, навичок проектування альтернативних сценаріїв професійного майбутнього, навичок використання технологій конструктивного подолання кризи.

Садовникова Н.О.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!