Соціально-психологічні аспекти подолання з травматичним стресом

Вивчення особливостей поведінки людей в екстремальних ситуаціях останні десятиліття є однією з пріоритетних тем як у вітчизняній, так і в зарубіжній психології. При цьому у вітчизняній психології тільки в самий останній час фокус уваги став зміщатися убік вивчення совладания зі стресом, і відповідно пошуку оптимальних психологічних стратегій поведінки людини під час екстремального події і після нього.

Метою даного дослідження стало вивчення особливостей совладания з травматичним стресом людей, які пережили терористичний акт (вибух в м Владикавказі). Дослідження проводилося через 5 місяців після вибуху, в ньому взяли участь 56 постраждалих. При цьому було виявлено, що близько 23% піддослідних мають високу або середню ступінь вираженості посттравматичного стресового розладу (ПТСР), що в цілому відповідає даним, наведеним в подібних дослідженнях. Специфічним для даної вибірки є переважання симптомів уникнення і нав`язливих думок про пережите.

Вивчення стратегії подолання з травматичним стресом показало, що випробовувані, які віддають перевагу проблемно-орієнтовані стратегії подолання емоційно-орієнтованим мають менш виражений рівень ПТСР або його повна відсутність. У той час як часте вдавання до емоційно-орієнтованим стратегіям більшою мірою корелює з високим рівнем вираженості синдрому. Особливо критичним до наявності ПТСР виявився показник числа стратегій подолання, складових поведінковий набір випробуваного. Чим більше число стратегій випробовувані позначали як властиві їм, тим нижче була вираженість ПТСР. Порівняння стратегій подолання випробовуваних, які пережили травматичну подію, з контрольною групою показало, що випробовувані експериментальної групи з наявністю ПТСР мають більш високу кореляцію зі стратегії совладания з контрольною групою, ніж випробовувані експериментальної вибірки без наявності синдрому. Цей факт може бути підтвердженням того, що позитивне переживання травматичної події сприяє формуванню нових копінг-стратегій.

Вивчення ролі соціальної підтримки в переживанні психічної травми представлено в ряді зарубіжних досліджень. Тут було висунуто припущення про те, що соціальна підтримка в разі переживання травматичної події носить рітуалізірованний характер, що, з одного боку, має сприяти в деякій мірі ослаблення гостроти емоційного переживання в перший час після події, дозованому доступу до травмуючим спогадами, з іншого боку, тривале збереження рітуалізірованних "капсулювання" травматичного переживання і розвитку ПТСР. В ході дослідження припущення знайшло підтвердження.

Староборова Н.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!